Нещодавно з нагоди (на жаль, сумної) довелось побувати на одному з кладовищ, ховали знайому людину. Зустрів колегу по професії. Не бачилися певний період часу, а тут стільки знайомих облич. Згадали минуле, поговорили про нинішнє, помріяли про майбутнє. Але не це запам’яталося, вірніше, вразило. По перше – на вході порадувала