ВІН МАВ ПРАВО НЕ ЙТИ НА ВІЙНУ
Як батько чотирьох дітей, він мав право не йти на війну. Та саме заради них уродженець с.Калиня ГРОШОВ Сергій Леонідович і взяв до рук зброю. Щоб відстояти їхнє право жити на своїй землі.
Сергій Грошов був мобілізований у 2014 році. І з цього часу не залишав військової служби. Широкомасштабна війна застала головного сержанта саперної роти на миколаївському полігоні. Бійців підняли по тривозі, і вони вирушили назустріч ворогу, аби не пропустити його вглиб країни.
– Сергій завжди відзначався своєю наполегливістю, рішучістю, умінням швидко і правильно знаходити рішення, – згадує про брата Богдан Леонідович (теж сапер), який з 2015 по 2018 рік ніс службу в зоні АТО/ООС. Він, як і Сергій, з першого дня повномасштабного вторгнення російського окупанта знову став на захист України, сьогодні ж перебуває вдома на реабілітації. – Брат ніколи не ховався за плечі інших. Це не в його характері. Тому й бійці тягнулися до нього, йому довіряли і беззаперечно виконували накази.
Останній свій бій Сергій Леонідович прийняв під Ізюмом, що на Харківщині. Там отримав важке поранення, був госпіталізований. Лікарі робили все можливе, але так і не змогли врятувати життя захисника, мужнього воїна.
Нестерпний біль та велике лихо пройняли та обпалили серця найрідніших – дружини, дітей, батьків. Не хочеться, щоб сироти росли без батька, щоб дружини жили без чоловіків, а для батьків це особливо важко – пережити своїх дітей. Так само і Леонід Миколайович та Світлана Антонівна не можуть змиритися з тим, що їхнього синочка забрала клята війна.
Кажуть, що час лікує. Ні, час ніколи не лікує, і рани ніколи не заживуть. Але ми віримо, наші воїни, боронячи рідний край, не вмирають, але отримують крила, щоб стати нашим небесним військом, яке продовжує боротися за незалежність, нашу свободу. Своїми крильми Сергій Грошов продовжує обіймати і захищати овдовілу дружину, осиротілих дітей, згорьованих батьків.
Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героя, який віддав своє життя за мирне небо над Україною.
Автор:
admin
