Свято Водохреща

Святом Водохреща закінчуються Різдвяні святки, які тривають з 7 по 19 січня. Напередодні, тобто 18 січня, вся сім’я, як і перед Різдвом, збирається за столом.

Переддень Водохреща – Водохресний Святвечір, вважається пісним днем. Отже, на стіл подаються тільки пісні страви й готується Голодна, або Бідна кутя. На Голодну кутю припадає цікавий обряд, який має назву “Вигнання куті”. Суть його полягає в тому, що треба взяти горщик, у якому варилася кутя і розбити його об ворота, при цьому приказуючи: “Геть, кутя, з покутя!”. У деяких регіонах України, в основному на Заході, в цей день щедрували.

А ще, за народними повір’ями, у Водохресний Святвечір особливо сильно лютує нечиста сила. Щоб убезпечити себе від її відвідування, хрещені люди ставили крейдою хрести на всіх храмах і дверях.

На Водохреще у храмах правляться урочисті літургії і здійснюється чин великого освячення води. Один з головних обрядів Водохреща – водосвяття: на річці робиться ополонка (“йордань”) і здійснюється хресний хід з молебнем і освяченням води. Ополонка у вигляді хреста вирубується у кризі ріки або озера – в пам’ять про хрещення Ісуса Христа в Йордані, після чого Він ступив на шлях Свого месіанського служіння. Біля ополонки проводиться богослужіння – тут моляться, п’ють освячену воду, а окремі молодці навіть купаються, причому зануритися в “йордань” треба не менше ніж три рази.

Посудини з освяченою водою ставлять до образів, вона не псується і має цілющу силу. Повернувшись додому, освяченою водою кроплять дім і все майно. Вважається, що це оберігає від різних напастей і поганого ока. Сільські жителі виливали небагато води в колодязі, щоб нечиста сила не забралася туди і не опоганила воду. При цьому не можна брати воду з колодязя до наступного ранку.

Існують особливі повір’я, пов’язані з днем Водохреща. Якщо хтось хрестився в цей день, то бути йому щасливим усе життя. Якщо влаштується весільна змова, то життя молодого подружжя пройде у мирі й злагоді. Вірили, що перед заутренею небо відкривається, і про що на Водохреща відкритому небу помолишся, те збудеться.

На Водохреще в старовину практикувалися різні види ворожіння. На майданах прийнято було влаштовувати дівочі оглядини. Матері з нарядними дочками каталися на санках, а парубки видивлялися майбутніх суджених. Матусі женихів також не залишалися осторонь: не тільки оглядали, а й обмацували кандидаток у наречені, особливо руки. Якщо руки холодні (виходити на оглядини належало без рукавиць), то якою б гарною дівчина не була, в сім’ю її не брали, тому що в суворому селянському побуті головним достоїнством майбутньої нареченої вважалося здоров’я.

Як це не прикро, але саме Водохреще завершує цілу низку різдвяно-новорічних свят, адже настав час працювати.

Поділитися в соціальних мережах