Коней – на дієту?
У районі систематично зникають пасовища, і люди ламають голову, не знаючи, де притулити свою худобу. Звичних місць для випасу як не бувало, сьогодні ще твоя корівка безтурботно походжає зеленим ланом, жує травичку, а завтра на цій місцині працює трактор, який нищить увесь її корм. Жителька Кам’янки Алла Рачковська каже, що в їхньому селі така ж проблема.
- Я з багатодітної сім’ї, уже маю своїх двох діток, годуємося з того, що утримуємо коней та корів. З дідів-прадідів гнали свою худобу на поле аеропорту, та вже з місяць, як ці землі були розорані, тепер хіба що пастися на людських городах. Нам просто перекривають кисень і змушують пустити тварин під ніж або ж спродати. Як молодій родині стати на ноги? – говорить Алла Миколаївна, вважаючи, що на цю землю хтось «свій» уже наклав лапу.
Щоб врятувати своїх тваринок від голоду, жінка звернулася до сільської ради із заявою про надання земельної ділянки для громадського випасу худоби. На адресу місцевої влади надійшло ще два клопотання з проханням виділити землю для випасу корови. А чи бути пасовищу в Кам’янці, вирішувалося на засіданні п’ятнадцятої сесії сільської ради, що відбулося минулої п’ятниці.
Та не все так просто, як здається на перший погляд. Адже створення громадського випасу, як поінформували спеціалісти Кам’янської сільської ради, чітко регламентовано та вимагає додержання законодавчої процедури. Пройшовши всі бюрократичні кола, випас стає надбанням територіальної громади й має знаходитися під її наглядом, тож апріорі вони не можуть надаватися у власність конкретно визначеній особі. Тим паче, де заманеться вигул не поставити, така територія дозволена лише за межами населеного пункту.
Не знайшли підтримки в депутатського корпусу й інші заяви, якими місцеві жителі намагалися віднайти своїм корівкам місце під сонцем. Відповідно до чинного законодавства, земельні ділянки для сінокосу та випасання худоби надаються лише в оренду.
- Питання крайньої необхідності впорядкування пасовища в нас не стояло й не стоїть. Сусідство з Кам’янцем відкриває сільчанам ширші можливості для працевлаштування. Тож у нас традиційно було менше худоби, аніж у віддалених селах. Зараз корів можна на пальцях перелічити. А пасти є де, на прогулянку тварин водять до прибережної захисної смуги річки Мукша, – коментує ситуацію Кам’янський сільський голова Юрій Волощук.
Що стосується родини Рачковських, було зауважено, що для своїх потреб вони цілком можуть скористатися наділами, які їм було виділено у приватну власність сільською радою раніше, а це 8 ділянок загальною площею1,1797 га як для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських
будівель та споруд, так і для ведення особистого селянського господарства. Окрім цього, зібрання підняло питання щодо неналежного утримання родиною свого господарства: від мешканців надходять скарги на неприємний запах, крім цього, люди нерідко ловлять їхніх коней на своїх власних посівах.
А згадану ділянку, за словами Юрія Володимировича, розорала сільська рада, адже та вже тонула в бур’янах. З 2005 року вона знаходиться в оренді, проте не оброблялася, оскільки на частину наклалася злітно-посадкова смуга. Наразі в сільській раді проводять інвентаризацію земель та буде виготовлено необхідну технічну документацію, аби площі використовувалися ефективно.
Не увінчалася успіхом сесія і для атовців, які вирішили скористатися своїм правом і подали заяви на отримання земельних ділянок для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вони особисто завітали на засідання, аби на власні очі пересвідчитися в прозорості розгляду питань. Ця обставина наштовхувала на думку, що сесія має бути емоційною. Проте в перерві гості в камуфляжах залишили зал, навіть не дочекавшись усіх рішень щодо своїх питань. А вердикт депутатів для них був негативним у зв’язку з відсутністю містобудівної документації, зокрема, плану зонування територій сільської ради, над розробкою якого тут уже працюють, тож хлопці невдовзі зможуть повернутися зі своїм клопотанням. У цілому ж у Кам’янці ділянки отримали 15 учасників бойових дій, на черзі стоїть ще 8 бійців.
Юлія ЛІЧКЕВИЧ.
Автор:
Лічкевич Юлія
