«Просвіта» тримається на особистостях
Символічно, що в місті над Смотричем 110-ту річницю початку діяльності «Просвіти» на Поділлі відзначили науковою конференцією, організованою історичним факультетом Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (декан Володимир Дубінський), як і те, що відбулась вона у приміщенні центральної міської бібліотеки, котра віднедавна носить ім’я Костя Солухи — визначного громадського діяча Поділля на зламі ХІХ-ХХ століть, не лише очільника вищезгаданого товариства, а й ініціатора створення університету.
Науковці Олександр Завальнюк, Лев Баженов, Олександр Комарніцький, краєзнавець Олег Будзей, громадські діячі Мирослав Мошак, Віталій Міхалевський висвітлили різні аспекти діяльності «Просвіти» як у минулому, так і на сучасному етапі, зазначивши, що вона й досі викликає зацікавлення науковців. Народившись з дітей селян, які здобули освіту й створювали довкола себе острівці читалень та спілок у велетенському морі малоосвіченого і денаціоналізованого населення, подільська «Просвіта» на момент свого знищення імперіалістами та запроданцями зуміла перетворити у бездержавних умовах до того пасивну українську національну більшість у силу, домінуючу в громадському та політичному житті, що зберегла потужну інерцію здобутків у культурі, мистецтві, науці протягом наступних десятиліть. Переляканий таким розквітом неоімперський режим зміг зупинити могутній поступ лише розстріляним відродженням та голодоморами-репресіями кінця 1930-хроків. Відтоді модернізація суспільства, зокрема і на Поділлі, відбувалася лише в інтересах наддержави шляхом втрати ідентичності.
Відновивши діяльність після розпаду СРСР, члени товариства, послуговуючись силою правди і неупередженості, допомагаючи патріотам, докладають зусиль у викоріненні вульгарних колоніальних міфів, що спровокували ідеологічно-ціннісне протистояння у суспільстві, допомагають державі перетворювати Поділля з пострадянської з деформованою відсталими ідеологіями свідомістю населення, олігархізованої території союзної республіки в сучасний європейський край з самобутніми традиціями та інноваційними здобутками в складі України — вільної європейської держави. За матеріалами конференції буде видано збірку наукових доповідей.
Голова місцевого товариства Славко Полятинчук відзвітував про зроблене та окреслив перспективи, відзначив колишніх і сучасних активістів — Тамару Сис, Едуарда Крилова, Євгенію Сохацьку, Віталія Лозового, Сергія Єсюніна, Анатолія Паладійчука, Сергія Кляпетуру, наголосив на посильній допомозі культосвітніх закладів Кам’янеччини, митців, меценатів. Саме їхніми зусиллями і коштами здійснюється волонтерська діяльність, створюються артоб’єкти, сайти у мережі, видаються книги, відбуваються пізнавальні заходи. Так, до ювілею співробітниками районної та міської бібліотек виставлено тематичну підбірку літератури на тему «Просвіта» в історії краю».
Товариство створювалося на початку ХХ століття непересічними, сильними особистостями, здатними здійснювати намічене всупереч обставинам. Сучасні подільські просвітяни підтримують цю традицію, без самопіару працюють на результат. На порядку денному товариства: аби бути потрібними і заможними, необхідно позбутися архаїчно-«совкових» методів діяльності, модернізуватися відповідно до викликів часу.
Володимир СКОБ’ЯК.
Автор:
admin
