Кам’янчани пишуть «Слово про війну»!
У травні цього року, в рамках проекту “Козацькі байки та історії”, вийшла в світ книга Стівена Роберта “Слово про війну”. В основу цієї збірки покладено оповіді різних людей, у різний час. Воїнами, волонтерами, просто небайдужими патріотами…
Історії у книзі різні – сумні та смішні. Але всіх їх об’єднує одне – любов до України. Якщо ви патріот – ця книжка для вас.
Сторінки «Слова» пронизані відвертими, щирими зізнаннями та спогадами бійців АТО, добровольців з “Азову”, “Айдару” і “Донбасу”, захопливими розповідями волонтерів та тих, хто вміє чекати. Це не просто історії про війну з перших уст. Це сильні, живі емоції, почуття. Ця книга про біль поразок і втрат, радість перемог, болісний розпач і відчай, наснагу і азарт бою, про сльози та гумор.
Чого лишень варті глибинні слова із передмови до цієї книги:
«Хто знає, що таке війна? Не існує однієї відповіді, бо для кожного “війна” означає своє. Для солдата – це робота, необхідність вбивати, вижити і жага до перемогти. Для держави – це конфлікт. Для волонтерів – можливість реалізувати себе, допомагаючи іншим. Для бізнесменів – нагода збагатитися. Для політиків – нагода спихнути свою бездіяльність на обставини. Для місцевих – це лихо. Для інших – просто війна, страшна в своїй холодній жорстокості, бездумна та відповідальна. На жаль, нам довелося жити в той час, коли заради миру доводиться воювати. Чому так? Такі вже люди, хижаки… Одне клацає зубами, намагається вхопити кусень, відірвати чуже. Іншому ж доводиться випускати кігті, аби захиститися, вберегти своє. Мирний і добрий чолов’яга має зробитися звіром, аби зупинити іншого звіра, Тварюку… Такі вже часи. Були вони в минулому, не оминути їх і в майбутньому. Хочеш спокою – вчись битися. Погані часи…»
Долею і покликом життя мені пощастило стати співавтором цієї збірки. Мій маленький твір “Щастя”, який увійшов у перший том цієї книги, про буденне волонтерство, зв’язок з бійцем “Айдару”. І це лише перша ластівка, сподіваюся, багатотомника. На другий том, який готується до виходу у вересні цього року, я готую оповідання про життя та загибель кам’янчанина-кіборга Руслана Коношенка.
Для мене особисто інтерв’ю з мамою кіборга Галиною Коношенко – це важко пережиті хвилини, хвилювання і водночас дивне «холодне» відчуття правди про життя на війні і за її межею. Перш ніж думка «лягала» у друкований рядок, я «пропускала» кожне її слово через себе, своє серце… Так, це насправді дуже важко. Але потрібно це робити вже сьогодні, для сучасності, історії і для її правдивості в майбутньому. Ми маємо знати про своїх героїв все. Хто забажає ознайомитися з цією оповідкою, той відчує, що сльози матері супроводжують усю розповідь…
Нині у мене одна висока мета – прагну зібрати якомога більше історій про наших атовців-кам’янчан у цю правдиву книгу «Слово про війну». Тому запрошую до активної співпраці родини наших героїв, їхніх друзів, знайомих, сусідів, побратимів. Давайте разом відтворимо світлу і головне правдиву історію про наших захисників, нехай про їхні відвагу, людяність, самопожертву дізнається увесь світ! Не бійтеся сказати слово про близьку вам людину, розповісти про свої переживання, біль чи радість…
А ще, після виходу в світ другого тому книги “Слово про війну”, на презентацію у Кам’янець-Подільський ми плануємо запросити автора цієї книги Стівена Роберта.
Лариса Діновська.
Автор:
Лічкевич Юлія
