ВЧИТЕЛЬ, ДРУГ І ЛЮДИНА З ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ!
До 95-річчя від дня народження Е.Ф.Епельблата
Долею кожній людині судилося стати учнем, трудівником, учителем і просто громадянином суспільства, в якому він живе. Кожному з нас довелося пройти свою школу життя і мати своїх учителів, які стали добрими, вірними друзями, соратниками. Безперечно, ми пам’ятаємо своїх учителів і щиро вдячні їм за науку.
І ось сьогодні, до 95-річного ювілею корінного кам’янчанина, ветерана педагогічної праці, відмінника освіти України, кавалера ордена “За заслуги”, вчителя фізики та астрономії (1961–1969 рр.) Кам’янець-Подільської середньої школи №13, викладача вищої категорії (1969–1995 рр.) Кам’янець-Подільського радгоспу-технікуму Еміля Фішевича ЕПЕЛЬБЛАТА ми кажемо щирі слова вдячності: “Дорогий вчителю! Від щирого серця кажемо велике спасибі за Вашу безцінну працю і творчі старання, за Ваше добре серце і щирість душі, за Вашу наполегливу боротьбу з дрімучим лісом незнань і за Ваш оптимізм. Ви допомагали нам не тільки дізнаватися щось нове і важливе, Ви вселяли міцну віру і світлу надію, Ви завжди давали вірну пораду і підтримували добрим словом”.
Еміль Фішевич Епельблат народився 17 червня 1931 року в місті Кам’янець-Подільський, у сім’ї службовців. Він – ветеран Другої світової війни.
З початком війни, 22 червня 1941 року, його батько, Фіша Матусович, відбуває на фронт. Десятирічний Еміль разом з матір’ю, Розалією Олександрівною, евакуюється. Життя закинуло їх до Північного Кавказу (1941 – 1942 рр.), Середньої Азії, Уралу (1942 – 1944 рр.), де він працював різноробочим у сільському господарстві та на інших роботах.
У липні 1944 року він з мамою повернулися на Україну, в зруйноване, але рідне місто Кам’янець-Подільський, звільнене від німецько-фашистських загарбників. Речей немає, грошей і житла теж. Але це не лякає родину. Еміль Фішевич продовжує навчання в середніх школах № 9 та № 8, після закінчення якої вступає до інституту.
У 1954 році Епельблат закінчив Кам’янець-Подільський державний педагогічний інститут. Рішенням Державної екзаменаційної комісії йому присвоєно кваліфікації:- Викладач фізики V–Х класів. Звання – Вчитель середньої школи.- Викладач фізичної культури в семирічній і середній школі.- Кіномеханік другої категорії звукового вузькоплівкового кіно.
За плечима Епельблата Е.Ф. – 55 років педагогічного стажу роботи, із яких 46 – у навчальних закладах Кам’янця-Подільського.
Трудову діяльність Еміль Фішевич розпочав 16 серпня 1954 р. Тоді він за направленням поїхав в Орининську середню школу № 1, де працював вчителем фізики 8 – 10 класів.
15 серпня 1961 року Епельблата Е.Ф., як грамотного, перспективного педагога, переводять до введеної в експлуатацію Кам’янець-Подільської середньої загальноосвітньої трудової політехнічної школи з виробничим навчанням №13 (нині НВК №13), де він по серпень 1969 року працював вчителем фізики, астрономії. Класний керівник 11 класу, першого випуску 1963 року. Саме цей клас, клас Еміля Фішевича, дав школі першого золотого медаліста – Славіна Сергія Вадимовича.
Добрі слова можна говорити про багатьох вчителів, але у даному життєписі мова йде про мого вчителя фізики, астрономії Епельблата Еміля Фішевича.
Йдеться про 1961-1966 роки. Але точніше, мабуть, про сьомий-одинадцятий класи мого навчання в середній школі №13. Ці роки були плідним початком нашої великої чоловічої дружби з Емілем Фішевичем на наступні 65 років.
Він був суворим, вимогливим і водночас дуже доброю, цікавою, м’якою людиною та вчителем. У моєму житті Еміль Фішевич завжди був великим прикладом у всьому та й не тільки. З висоти прожитих років і багаторічного життєвого досвіду, твердо можу сказати: Еміль Фішевич – Вчитель, справжній Друг і Людина з великої літери, який завжди поруч, а в скрутну хвилину підставить плече, дасть ділову пропозицію та добру пораду.
Епельблат Е.Ф. завжди користувався великою та глибокою повагою учнів, їх батьків та трудового колективу під керівництвом першого директора, творця середньої школи №13, видатного педагога Лісневич Євдокії Олексіївни.
Впевнений, що багато в чому свою роль тут відіграли не лише його уроки фізики, а й вечори цікавої фізики, гуртки учнівської творчості та факультативи, які він вів. Адже в нас на той час було не надто багато можливостей, щоб самим відшукати та прочитати щось із якісної технічної літератури, крім, звичайно, підручників та журналу “Юний технік”. А завдяки Емілю Фішевичу, який вів з нами позапрограмну роботу, і намагався познайомити нас із найкращими, на його думку, аспектами технічної творчості, цей дефіцит у джерелах знань, наскільки можливо, ми для себе ліквідовували.
Традиційними і масовими були учнівські олімпіади, вечори цікавої фізики, хімії тощо. Самостійні, науково-практичні роботи учнів-гуртківців фізиків піднімали школу на високий рівень не тільки в місті, а й в області. Завдяки Емілю Фішевичу вперше в Кам’янці-Подільському в 1964-1965 роках:
– на фасаді головного корпусу середньої школи № 13 запрацювала електротехнічна реклама до Міжнародного свята – 1-е Травня. Автором цієї науково-практичної роботи був Е.Ф. Епельблат. До її практичного виконання було залучено нас, учнів старших класів, які під його керівництвом розробили схему, виготовили своїми руками конструктиви та втілили в життя ідею улюбленого вчителя;
– тут за ініціативою та при безпосередній участі Е.Ф. Епельблата створено шкільний радіовузол. Силами учнів, під його керівництвом, для забезпечення роботи радіовузла змонтовано мережу електроживлення. У кожний клас, кабінет директора, завуча, коридори тощо заведено радіотрансляційні мережі. Виконання цього заходу дало змогу значно підвищити рівень навчально-виховної та просвітницької роботи в школі.
За успішну організацію технічної творчості серед учнів, за сумлінну організацію позакласної роботи з питань розвитку дитячої творчості Хмельницьким обласним відділом народної освіти та обласним комітетом комсомолу Е.Ф. Епельблата нагородили Почесною грамотою, а наказом Міністра освіти України від 01.07.1965 р. №669-к його було нагороджено ще й грошовою премією.
З дитинства я серйозно захоплювався радіотехнікою, фотографією, технікою, любив багато майструвати своїми руками. Еміль Фішевич звернув на це увагу ще у 7 класі.
Моє заняття фотосправою було піддано серйозній критиці з боку Еміля Фішевича. Але крім критики, була і реальна допомога в освоєнні цього захоплення. У нього вдома, у ванній кімнаті, ми робили фотографії, а я навчався цьому мистецтву. І як результат – у 1964 році одна з моїх світлин була удостоєна призового місця на Всесоюзному конкурсі учнівських фотографій.
Еміль Фішевич довіряв мені в усьому, а я, в свою чергу, намагався не підвести його. Постійно працюючи над підвищенням свого професійного рівня, передаючи свої глибокі науково-технічні знання своїм вихованцям, тобто нам – учням, Еміль Фішевич (на той час без відриву від навчального процесу) ще й навчався за спеціальністю “Радіозв’язок і радіомовлення” в Одеському електротехнічному інституті зв’язку, який успішно закінчив у 1966 році. Виїжджаючи на чергову сесію, він без вагань, за погодження з директором школи Євдокією Олексіївною, залишав мені ключі від фізкабінету та лаборантської кімнати, де було чимало важливих і цінних фізико-технічних приладів, навчальних посібників. При цьому він передавав мені обов’язки лаборанта, а в десятому-одинадцятому класах ще й вчителя фізики молодших класів.
У школі я навчався успішно, а з фізики, особливо, я мав тверде – “відмінно”. Однак під час підготовки до вступу до інституту Еміль Фішевич вимогливо зажадав від мене додатково займатися цим предметом. І не просто фізикою, а вирішенням задач із фізики. Він працював зі мною по чотири – п’ять годин на день. Заняття, за його наполягання, проводилися на природі, у парку “Танкістів”. А його дружина Раїса Соломонівна підтримувала нас своїм піклуванням: готувала нам їжу. І як результат – вступний екзамен з фізики я склав чудово. Та й в інституті з цим предметом не мав жодних проблем. І все це завдяки моєму дорогому Вчителю та Другу – Е.Ф.Епельблату!
Це унікальна Людина. Він завжди дасть гарну пораду, підтримає. Еміль Фішевич завжди поруч, як на представленому фото 1988-го року на будівельному майданчику заводу легких металоконструкцій. Я вдячний йому за все!
Враховуючи глибокі теоретичні, професійні знання та набутий досвід вчителя, наставника молоді, Е.Ф. Епельблата запрошують на роботу до Кам’янець-Подільського радгоспу-технікуму. З серпня 1969 року по серпень 1995 року він – викладач електротехнічних предметів. Викладач вищої категорії.
Епельблат Еміль Фішевич один із фундаторів створення в навчальному закладі нового перспективного відділення “Електрифікація сільського господарства”. При його безпосередній участі були спроектовані і оснащені кабінети і лабораторії нового відділення, в них обладнані робочі місця для проведення лабораторних робіт і навчальних практик. Цей досвід створення навчально-матеріальної бази був поширений на всі навчальні заклади аграрної освіти України.
Як творча особистість він згуртував студентську молодь в гурток технічної творчості, справи якого були відомі далеко за межами навчального закладу. Цікаві, оригінальні експонати неодноразово демонструвалися і завойовували призові місця на щорічних виставках творчості студентської молоді аграрних навчальних закладів держави. Окремі оригінальні розробки гуртківців, виконані під керівництвом Епельблата Е.Ф., не сходили зі стендів виставки впродовж багатьох років. Він здійснив впровадження в навчальний процес технічних засобів навчання, розробивши оригінальні проекти лабораторій технічних засобів навчання. Досвід цієї роботи був продемонстрований на Всесоюзній науково-практичній конференції, яка була проведена на базі Кам’янець-Подільського радгосп-технікуму.
Епельблат Е.Ф. створив власну науково-практичну школу учнівської та студентської творчості, досягненням якої стали теоретичні дослідження, науково-технічне обґрунтування, розробка та використання у практичній діяльності нових засобів навчання. Він активний учасник розвитку технічної творчості та раціоналізаторської роботи, за що був нагороджений Грамотою Міністерства сільського господарства України.
Володіючи енциклопедичними знаннями, передаючи їх своїм учням, він розробляє та виготовляє електронну карту розміщення сільськогосподарських технікумів України, за що отримав Грамоту Міністерства сільського господарства України.
Постійний пошук нових методів педагогічної практики привели Е.Ф. Епельблата до творчого співробітництва зі студентами. І як наслідок – створення аматорської кіностудії, яка здобула визнання не тільки в колективі навчального закладу, місті Кам’янці-Подільському, а й на державному рівні. Як творець і безпосередній учасник аматорської кіностудії, за активну участь у всесоюзному огляді самодіяльної художньої творчості нагороджений медаллю “Лауреат Всесоюзного огляду самодіяльної художньої творчості”.
З серпня 1995 року по березень 2007 року Еміль Фішевич працював на посаді керівника гуртків Кам’янець-Подільського міського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. За цей період проявив себе як досвідчений, творчий педагог. Відмінна властивість його роботи – наполегливе, цілеспрямоване виховання у дітей бажання вчитися. Головний принцип його педагогічної діяльності – вчити всіх: і “сильних”, і “слабких”, наполегливо, постійно та у всьому допомагати учням відчути свою самоцінність.
З колегами будував відносини на принципах взаємоповаги, взаємодовіри та взаєморозуміння, відзначаючись інтелігентністю, педагогічним тактом.
За творчу, сумлінну педагогічну працю, особистий внесок в реалізацію державної політики в галузі національної освіти, навчанні і вихованні підростаючого покоління Еміль Фішевич Епельблат неодноразово нагороджувався Управлінням освіти і науки виконавчого комітету Кам’янець-Подільської міської ради народних депутатів, а в 2007 році отримав Почесну Грамоту Міністерства освіти і науки України.
Як ветеран Другої світової війни Е.Ф.Епельблат нагороджений медалями: “Захиснику вітчизни”, “60 лет победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.”, “65 лет победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.”.
З першого дня роботи (1999 рік) Кам’янець-Подільського представництва (керівник Шопнік Маргарита Аронівна) Хмельницького благодійного фонду “Хесед Бешт” (директор Ратушний Ігор Олександрович), який здійснює надання допомоги соціального спрямування жителям міста, Еміль Фішевич його активний учасник-волонтер. Він здійснював фото- відеозйомку заходів Фонду. Матеріали зйомки зберігаються в архіві представництва. У 2014 році він організатор культурно-просвітницької роботи. В рамках цієї діяльності ним було зібрано вагомий історичний матеріал стосовно життя єврейської громади на Поділлі, особливо за період голокосту в місті та районі. За свою творчу, натхнену, багаторічну роботу в Фонді Епельблат Е.Ф. неодноразово відзначався грамотами, подяками.
Будучи всебічно розвиненою людиною, Еміль Фішевич пише вірші, які присвячує своїм колегам, учням, друзям, однодумцям, рідним і близьким. У квітні 2016 року Кам’янець-Подільське видавництво “Аксіома” видає збірку його поетичних рядків “Этапы жизни”.
Перебуваючи на заслуженому відпочинку, Еміль Фішевич постійно підтримує добрі, дружні, ділові стосунки зі своїми учнями, студентами, колегами, друзями та людьми, з якими його пов’язала життєва доля. Ми всі щиро вдячні йому за те, що він завжди був, є та буде нашим Великим Учителем і Наставником!
Його самовіддана, багаторічна, плідна, багатогранна педагогічна діяльність знайшла відображення в його колишніх учнях, які очолювали і очолюють ряд підприємств, установ і організацій. Серед його учнів академіки, професори, доктори наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений економіст України.
Саме вони, його учні та колеги, до дня його 85-річчя підняли клопотання про нагородження улюбленого вчителя, педагога високими заслуженими нагородами. І як наслідок його багаторічних вагомих педагогічних здобутків:
– за значні особисті заслуги в розвитку освіти, вихованні підростаючого покоління, високий професіоналізм та з нагоди 85-річчя від Дня народження розпорядженням Кам’янець-Подільського міського голови від 18.05.2016 р. № 271-р Епельблата Еміля Фішевича нагороджено відзнакою міського голови “За заслуги перед міською громадою”;
– за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм Указом Президента України від 25.06.2016 р. № 276/2016 Епельблата Еміля Фішевича нагороджено орденом “За заслуги” ІІІ ступеня;
– за високий професіоналізм, сумлінну, багаторічну працю на освітянській ниві, особистий внесок у справу навчання і виховання підростаючого покоління Наказом по Міністерству освіти і науки України від 18.08.2016 р. № 386–К Епельблата Еміля Фішевича нагороджено відомчою відзнакою нагрудним знаком “Відмінник освіти”.
Завдячуючи Емілю Фішевичу за все добро, яке він віддає людям, слід відзначити, що його 95-річчний ювілей є знаковим і знаменним для багатьох людей, особливо випускників середньої школи № 13:
– 95-річчя від дня народження нашого улюбленого вчителя Епельблата Еміля Фішевича – 17 червня 1931 р.;
– 70-ряччі від дня закінчення 1-го класу учнями, які розпочали своє шкільне навчання в 1955 році – 31 травня 1956 р.;
– 65-річчя від дня народження потужного навчального закладу – нашої рідної середньої школи № 13, нині НВК № 13 – 1 вересня 1961 р.;
– 60-річчя закінчення середньої школи № 13 випускниками 1966 року випуску та дня нашого випускного вечора – 25 червня 1966 р..
Користуючись нагодою, хочу всіх привітати з цими безмежно важливими та пам’ятними ювілеями у нашому житті.
У день 95-річного ювілею хочемо сказати Вам, шановний Емілю Фішевичу, величезне спасибі за те, що витратили на наше виховання безліч своїх сил, свою любов і терпіння. Отримані від Вас знання і вміння допомогли нам принести користь нашій Україні, один одному, своїм близьким і людям, які нас оточують, стати відданими своїй Батьківщині людьми.
Дякуємо Вам за приємні та корисні уроки, за навчання та творчі заходи, за підтримку і чуйність, за суворість і критику, за розуміння і нерозуміння, за Вашу непросту і таку важливу роботу Великого Учителя. Пробачте нас за те, що іноді не виправдовували Ваших очікувань.
Вельмишановний, дорогий Емілю Фішевичу! Ми, Ваші учні, друзі, колеги, сердечно вітаємо Вас зі славним 95-річним ювілеєм! Низький Вам уклін за ту складну життєву дорогу, по якій Ви йдете гідно, будучи учасником історичних подій і працюючи на благо майбутнього покоління.
![]() |
95 – це багато, скажуть нам усі, Та чи варто рахувати прожиті роки? Головне, щоби прекрасним було це життя, Кожен день переживати гарні почуття.
Вам бажаємо здоров’я в цей святковий день, У житті щоб було місце завжди для пісень! Зичимо Вам, Ювіляре, ще багато літ, А в душі щоб лише спокій був у Вас повік! |
Павло Павлович МАРКОВСЬКИЙ, випускник 1966 року Кам’янець-Подільської середньої школи № 13, Почесний ветеран України.
