У хліборобів «випускний»
Сучасні комбайни під кермуванням Олександра Рубана та Василя Поплаухіна роблять завершальні кола, ще якихось 20 гектарів, і останні колоски полишать поле. Машини, навантажені збіжжям, чекає Володимир Зелінський, працівник зернотоку, де повним ходом йде робота із сортування зерна та його підготовки до зберігання.
Працівники ПП «Калинський ключ» роблять великий видих й витирають з чола піт – жнива скінчилися. Нелегкі кілька тижнів, коли поле стає для хлібороба (без перебільшення) домівкою, позаду – місія виконана. Підприємство зібрало пшениці на площі 240 га, ріпаку – на 150 га.
– Отепер можна й про урожай говорити, – зауважує директор ПП «Калинський ключ» Ігор Гай, який взяв собі за правило ніколи не давати прогнози наперед. – За усі свої 19 років аграрної діяльності жодного разу не вгадав з цифрами. Допоки збіжжя не спочиватиме в коморі, рот варто тримати на замку.
І це ніякі не забобони виробників сільськогосподарської продукції, бо ж бізнес їхній працює під відкритим небом, яке керується своїми законами, людьми неписаними.
– З одного поля ми зібрали пшеницю по 68 ц/га, на іншому ідентичний сорт дав усього 56 центнерів на круг. Причиною всьому – червневий град, який вибив 80 га посівів. За якісь хвилини негоди 25% врожаю як не було, – пояснює вищесказане Ігор Віталійович.
Через несприятливі кліматичні умови аграрії району не добирають тоннажі. ПП «Калинський ключ» робив закладку середньої урожайності хлібної культури на 80 ц/га, а отримав 65. Не виправдала сподівань основна надія господарства – пшениця «Кубус», з якою Ігор Віталійович ставив особисті рекорди, – вирощував її по 96 ц/га. Зате гарно себе повели сорти компанії RAGT й показали найвищу урожайність – 82 ц/га. Ріпак має вихід 3 т з гектара, що втримався на минулорічному рівні. Як вродили 100 га кукурудзи, 200 га соняшника, 80 га сої, до збору яких приступлять вже за місяць, пророкувати господарник навіть не збирається.
Відвозити зерно на елеватор Ігор Гай не поспішає, притримає на своєму складі до кращої ціни.
– Сьогодні ми продаємо пшеницю по 4400 грн за тонну, в попередньому сезоні зерно коштувало 5700. Ціна ячменю взагалі впала з 6200 до 4000 гривень. Деякою мірою на цінову політику діє загальносвітова тенденція, та основний вплив чинить гра трейдерів на внутрішньому ринку, яким підспівують популістські закони, що приймаються Верховною Радою. Зараз пустили чутку, нібито заберуть відшкодування ПДВ з усіх культур. Ми постійно відчуваємо спекулювання на податку, що не йде на користь розвитку малого і середнього бізнесу. Великі агрохолдинги продають за кордон, і їм додана вартість компенсується, маленькі ж господарства здійснюють реалізацію на внутрішньому ринку, і різниця в ПДВ відображається на кінцевій ціні. Все це робиться на законодавчому рівні під гарною картинкою, аби зробити продукцію дешевшою. Але…
– Невже пересічні люди зможуть купувати дешевший хліб? – оптимістично перебиваю співрозмовника.
– Я в це не вірю. Є тому приклад, коли відмінили відшкодування експортного ПДВ на сою. Хіба споживач відчув, що олія втратила в ціні? Фермер загубив 25% від реалізації сировини, а для людей товар подорожчав на 10%. Де залишилася різниця – в кишенях монополістів-виробників, які лобіювали ці закони, – проаналізував Ігор Віталійович.
У сільське господарство, як і в хокей, боягуз не грає. Сюди приходять ті, хто ставить на рулетку, ризикуючи. І жнива для аграріїв як лакмусовий папірець, котрий показує чи програв ти, чи виграв на фінішній прямій, яка вже завтра перейде у старт боротьби за нові врожаї. На зміну комбайнерам на лани «Калинського ключа» вийшли трактористи Валентин Лобунов, Володимир Тузінкевич та інші, котрі дискують, каткують, культивують, готуючи грунт до нового сезону. Тож перепочинок для колективу видався недовгим, в спину дихає посівна.
Юлія ЛІЧКЕВИЧ.
Автор:
admin
