Щоб нащадки знали, як прадіди будували
Важливість захисту середньовічної забудови губернського тоді Кам’янця від руйнувань, закріплена царським законом ХІХ століття, засвідчує усвідомлення його унікальності ще тоді. Звичайно, через більш як півтораста років цінність спадщини зросла, а отже, ще більше потребує збереження.
Цю почесну місію виконує Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець» під керівництвом Василя Фенцура. Одночасно з проблемою збереження гостро стоїть проблема відтворення зруйнованого. І тут на перший план, вибачте за тавтологію, виходить наявність планів тогочасної забудови. За станом на сьогодні, їхня кількість вже перевищила сотню. Копітка відповідальна й витратна робота з їх пошуку – один з напрямів роботи наукових співробітників установи. Двоє з них – Валентин Пагор і Руслан Нагнибіда – презентували результати наукових розвідок під час круглого столу з нагоди відкриття туристичного сезону-2017.
Журналісти, представники громадських організацій, туристичного бізнесу та всі зацікавлені отримали можливість оглянути низку якісних репродукцій, що охоплюють період з 1633 до 1861 року. Науковці розповіли про місцезнаходження, історію створення кожного зображення, що є своєрідним мистецьким витвором, адже їх виготовленням займалися визнані майстри своєї справи. У часи відсутності не лише інтернету, телебачення, а й майже суцільної неписьменності плани й зображення з висоти пташиного лету користувалися популярністю у значної частини населення, не кажучи вже про мандрівників, купців, військових та державних діячів. Наявність плану міста в атласах вказувало на зацікавлення ним з боку усіх вищеназваних тогочасних категорій громадян, а тепер є переконливим доказом приналежності тогочасного Кам‘янця до еліти європейських міст. Його зображення віднайдені в сховищах Мадрида, Парижа, Амстердама, Берліна, Лондона, Відня, Копенгагена, Варшави, Кракова, Познані.
Прикладом активної співпраці з молоддю є створення у взаємодії з колективом коледжу будівництва, архітектури і дизайну спільного проекту з поєднання відновленої забудови комплексу Руської брами з потребами туристичної інфраструктури міста. Змістовні лекції Юлії Свінціцької та Ірини Ладоренко, плакати з яскравими зображеннями, текстовими поясненнями доповнювало досягнення сучасних технологій – якісний промовідеоролик у супроводі середньовічної музики. Фахівці заповідника, користуючись створеною тут експозицією зразків зброї різних епох та стендів з описом оборонних споруд, проводять екскурсії, читають лекції. Президент товариства шанувальників історії фортифікації Ігор Данілов з допомогою історичних ре конструкторів доби раннього Середньовіччя регулярно влаштовує показові виступи та майстер-класи для школярів.
Важливо не лише зберегти й відновити давні споруди, а й забезпечити їх цікаве й змістовне наповнення. Цим успішно займається колектив Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Його керівник Олександр Заремба – прихильник популярного напряму «живої історії» – творчо використовує мури Старого замку для «Історичних пікніків». Минулої суботи численні відвідувачі отримали можливість стати не лише глядачами, а й учасниками повсякденного життя гарнізону замку XVII століття, випробувавши себе за участі й при допомозі військово-історичних реконструкторів у давніх промислах – варінні дьогтю, виготовленні стріл, «ручок» з гусячого пера, печаток тощо.
Володимир СКОБ’ЯК.
Автор:
Лічкевич Юлія
