ДЗБАН ЗОЛОТА ДЛЯ КАМ’ЯНЧАН
Ви чули, як співає Вітер? А як він малює? Якщо ні, то вам потрібно якнайшвидше завітати у виставкову залу НІАЗ “Кам’янець”, щоб оглянути серію портретів видатних наших українців у виконанні цього художника і пісняра.
Хоча лише на відкритті заходу лунали його пісні – гучні, бадьорі, такі знайомі ще з юності, та широка душа співака піднімала присутнім у залі український дух, то вже тепер, за бажанням, кожний може послухати Валерія Вітра з платівок ансамблю “Кобза” та переглянути його записи в Ютубі. Адже в колишньому Радянському Союзі це був один із найвідоміших інструментальних колективів, який виконував українські пісні: “Ніч яка місячна”, “Козак гуляє”, “Ой, сад-виноград”, “Зачекай”, “Ой ти, дівчино, з горіха зерня” та багато-багато інших. І голос соліста Валерія Вітра часто доносився з відчинених вікон…
Але найперше Валерій Сергійович є професійним художником, він закінчив Київський художній інститут (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Сьогодні він має творчу майстерню художника-графіка з мистецьким клубом на вулиці Антоновича в Києві. Це вельми відомий митець, якого добре знає не тільки Україна, а й світ, особливо Франція, Фінляндія, Британія, Канада. Там картини Валерія рясно прикрашають музеї, галереї та приватні колекції, а відтак – у 16 країнах світу. Він є учасником 170 міжнародних, всесоюзних, республіканських, регіональних та групових виставок. Має 7 персональних художніх виставок. Перша з них відбулася в 1967 році. Визначальною в творчості стала участь у персональній виставці в мистецькій галереї «Лавра» (1998). Валерій Вітер є й лауреатом мистецької премії Григорія Нарбута.
Талановита людина в усьому має таланти. Навіть проявив неабиякі акторські здібності, знявшись ще тридцятирічним у кінофільмі Сергія Параджанова “Українська рапсодія”.
Про це розповіла присутнім на заході завідувачка науковим відділом НІАЗу Лілія Свінціцька. Вона настільки проникливо, в цікавих деталях змалювала постать митця, що здавалося, знайома з ним особисто і дуже давно… Це завжди, коли людина вражає своїм талантом, працею, глибиною думки, знаходяться й несподівані щирі слова…
Цю вервичку з гарних слів продовжив і президент благодійного фонду “МіСт” ім. Михайла Савенка Сергій Ісаєнко, який вже не перший рік організовує в нашому місті подібні заходи.
А потім до мікрофону підійшов і сам гість. Гарний настрій, подарований паном Валерієм, настільки захопив усіх, що зал, гучно плескаючи в долоні, в унісон підспівував виконавцю майже в кожній пісні. Дотепне його слово, світлини на згадку, подарунки від дирекції НІАЗ “Кам’янець” та представників міської ради, особисте спілкування з бажаючими – усе це залишилося в гарних спогадах. А мені постійно здавалося, що в нашому колі слухачів перебувають Ліна Костенко, Олександр Олесь, Ніна Матвієнко, Володимир Івасюк, Валерій Лобановський та багато інших видатних українців, котрі споглядали на нас з портретів, написаних Валерієм Вітром. І вони на них справді, наче живі…
– Ви наш сучасний, мудрий Тарас, – такі вражаючі слова, вручаючи гостю подарунок, сказав директор НІАЗ “Кам’янець” Василь Фенцур.
А я від себе у приватній розмові з гостем додала: «Ви залишаєте кам’янчанам великий дзбан золота, що носите у своїй душі!».
І це справді так. Треба ж додати, що як музикант Валерій Вітер вражає феноменальною музичною пам’яттю і чистотою співу, як художник — оцими миттєво впізнаваними портретами, в яких завжди присутній несподіваний сюжет. Сумнівний комплімент “серед співаків він найкращий художник, а серед художників — найкращий співак” не про Валерія Вітра.
В обох іпостасях він досяг вершин. Найвищих.
Юлія ЛИСКУН.
Автор:
admin
