ТЕПЕР ЮРІЮ НАВІКИ СОРОК
Жорстока війна забрала ще одне молоде життя нашого земляка, справжнього патріота, воїна Юрія Олександровича КРІЛЯ, 1983 року народження. Народився наш Герой в селі Зеленче, закінчив місцеву школу, про себе залишив в однокласників, учителів, друзів, односельчан найкращі спогади та враження. «Світла, чесна, позитивна людина». З цих слів розповідь починав кожен: однокласники, друзі, вчителі – усі, до кого ми зверталися з проханням розповісти про Юрія.
Народившись і виховуючись у вчительській родині, він перейняв усе найкраще від батьків. Мати працювала вихователем у дитячому садочку, батько – вчителем фізики та математики місцевої школи. Правда, маму Юрій втратив рано. Вона була прекрасним вихователем, але важка хвороба вирвала її від рідних. Проте у душі сина проросла велика любов до світу, до людей, до життя, посіяна батьками.
Юрій зростав комунікабельним, розумним, допитливим і старанним учнем. Неодноразово брав участь в олімпіадах, спортивних змаганнях, різноманітних конкурсах. Надзвичайно любив природу, рослин і тварин. Особливо – коней.
А ще особлива риса характеру давала йому право називатись шкільним миротворцем. Коли зчинявся якийсь конфлікт, хлопець умів вправно все залагоджувати, всіх мирити. «Своїми незвичайними очима він наче зазирав у внутрішній світ кожного. Чистота його душі відбивалась у проникливому, чесному погляді на життя та людей», – пригадують односельці.
Було у хлопця захоплення – історія. Багато читав, дізнавався, шукав для себе історичні відкриття. У нагоді ставала бібліотека, де працювала бабуся. Можливо, саме вона прищепила любов до книги, – адже хлопець був її постійним читачем.
Свою роль у вихованні Юрія відіграв і дідусь, який навчив хлопця не цуратись будь-якої чоловічої роботи. Духовним наставником і другом стала старша сестра Оксана, готова завжди порадити чи допомогти за потреби.
Незважаючи на захоплення історією, Юрій стежину вибрав батьківську, здобувши вищу освіту в Кам’янець-Подільському університеті ім. Івана Огієнка. Закінчив фізико-математичний факультет.
Потім – служба в армії. Служив у Києві у військах спецпризначення. По закінченню – певний час працював у міліції, хотів далі у цьому напрямку розвиватись, але не вийшло. Перейшов працювати на фірму.
Одружився. Став гарним сім’янином. У чоловіка була прекрасна родина. Разом з дружиною і донечкою проживали у Кам’янці-Подільському. Складали плани, раділи життю. Та… не судилось.
Клята війна зруйнувала не одну долю, обірвала не лише мрії, а й тисячі життів. Будучи патріотом і знаючи, що повинен захищати родину, рідну землю, Україну, відразу після повномасштабного вторгнення написав заяву у військкоматі. Був призваний на військову службу під час мобілізації 21 червня 2022 року. Після призову проходив стажування у Великобританії згідно до навчальної програми для українських військових – як воїн штурмового підрозділу, а потім, після повернення, через певний період – знову стажування у Польщі як парамедика.
Молодший сержант, старший бойовий медик 1-ї аеромобільної роти аеромобільного батальйону Кріль Юрій Олександрович, відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконав військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу і незалежність, віддавши життя 28 березня 2023 року поблизу населеного пункту Червонопопівка Сєвєродонецького району Луганської області.
Нехай же вічною буде пам’ять про цю світлу і прекрасну людину. Низький уклін та глибокі співчуття батькові, сестрі, дружині, донечці, рідним.
Герої не вмирають. Вони поповнюють Небесне військо і допомагають наближати Перемогу.
Дунаєвецький вісник.
Автор:
admin
