НЕ ОБИРАВ, ДЕ ЛЕГШЕ
Кам’янеччина знову з важкими втратами – 22 жовтня під Бахмутом (в районі населеного пункту Роздолівка), що на Донеччині, загинув уродженець села Боришківці Сергій Іванович ОЛІЙНИК.
Командир відділення, штаб-сержант Сергій Олійник під час ворожого артилерійського обстрілу отримав травму, несумісну з життям.
Непоправне горе постукало в домівки рідних Героя, друзів і знайомих. Сергій був люблячим сином, гарним чоловіком та зразковим батьком, який виховав дочку та сина. Мав Сергій Іванович і внука, який був для нього ясним сонечком, теплим промінчиком, що зігрівав серце мужнього воїна.
Односельцям, де 18 травня 1967 р. народився Сергій Олійник, він запам’ятався веселим, кмітливим та турботливим юнаком. У школі був активним учнем, гарно вчився, мав талант до музики (грав на гітарі), а згодом почав писати вірші. Хлопчина з романтичною душею ще з дитинства мріяв стати військовим. Однак після закінчення школи поступив в індустріальний технікум, де отримав диплом електрика. Щоправда, далекий 1986 рік, коли він проходив строкову службу в Німеччині в окремому радіотехнічному полку, різко змінив долю Сергія. Після повернення підписав контракт зі Збройними Силами України, присвятивши захисту Батьківщини тридцять два роки.
З 2014 року перебував в зоні АТО, був сапером. Потім закінчив курси парамедиків. У 2020 армії знадобився досвід досвідченого техніка, начальника радіостанції й профільної майстерні Сергія Олійника. Поставився до цього з великим розумінням і відповідальністю – військова молодь потребувала найкращих наставників. У надважкі місяці війни з агресором ерефії Сергій Іванович завжди був там, де найгарячіше.
Тож єдине, що залишається наразі, безстрокова пам’ять про мужнього воїна, котра передаватиметься з покоління в покоління, бо життя боришківчанина Сергія Олійника було віддане найшляхетнішій справі – захисту Вітчизни.
Лариса МАСЛОВА.