ДО ОСТАННЬОГО ПОДИХУ ПОЧУВАВСЯ ПЕРЕМОЖЦЕМ

Доля Олега ГОРНОГО складалася так, як і в багатьох його однолітків з Оринина: школа, Балинське профтехучилище, де здобув професію водія, а згодом і строкова, де оволодів спеціальністю стрільця.

Мирне життя не віщувало якихось особливих складнощів. Одружився, народився синочок, якого нарекли Максимом. Таксував, удосконалювався у своїй справі.

Щоправда, якось після дорожньо-транспортної пригоди серйозно пошкодив ногу, довелося десь з півроку лікуватися. І хоча в ногу вставили пластини, Олег, коли російський окупант розпочав повномасштабну війну, не роздумуючи вирушив до військкомату. «Мушу боронити, – пояснював добровільний крок 40-річний українець, – Батьківщину, бо ж за моєю спиною син, мої дорогі хлоп’ята-племінники, мама, рідня й мільйони мирних громадян».

Бойовий шлях його розпочався у знаменитій 128 гірсько-штурмовій бригаді.

Саме йому, звичайному мешканцю Оринина, випала честь звільняти території окупованої рашистами Херсонщини. Якраз незадовго до загибелі до нього навідався родич Олександр Дяконов, який доправляв Олегові та його побратимам як волонтерську, так і власну допомогу у вигляді автомобільної техніки. Бійці були на величезному підйомі, адже на той час звільнили чимало населених пунктів Херсонщини, готуючись до нових, переможних контрнаступів. Треба було бачити, як жителі звільнених територій зі сльозами дякували воїнам, ставали на коліна, вітаючи своїх захисників.

Приблизно за день до загибелі Олег розмовляв із матусею по телефону, а нині вона боїться, що бездиханне тіло сина не довезуть до рідних місць, бо ж нелюди з ерефії гатять ракетами по всій Україні.

Олегів 17-річний син днями буде приймати присягу на вірність народові України: він став курсантом Харківського національного університету МВС. Можна не сумніватися у тому, що юнак ніколи не зрадить їй, бо взірцем для нього завжди служитиме батько – Олег Горний, подвиг якого в ім’я вільного, світлого майбутнього нашої держави не зітреться з пам’яті тих, заради кого він до останнього подиху почувався переможцем!

Лариса МАСЛОВА.

Поділитися в соціальних мережах