БО УКРАЇНА В НАС ОДНА

Чи доводилося читачу ласувати, до прикладу, засипухою з вояцькими сухарями? Питання, власне, риторичне, адже на цій кухні народилося багато рецептів, які є ексклюзивними.

Раніше ми з вами навіть жартували: «Війна війною, а обід – за розкладом». Що це насправді не завжди так, очільниця ГІ «Кухарська Сотня Поділля» Наталя Бойко з’ясувала для себе ще в чотирнадцятому, коли провела чоловіка на передову. І дійсно, виконуючи важливі завдання, бійці часто-густо знаходилися далеко від польової кухні, не маючи змоги підтримати себе фізично. Мокрі, змерзлі, бувало й поранені, вони так потребували бодай ковток каші чи супчику, чи просто жменьки горіхів з родзинками, аби остаточно не вибитися з сил.

І тоді Наталя заходилася готувати у власній квартирі цю похідну їжу для хлопців (й дівчат також), які боронили незалежність держави в гарячих точках українського сходу. Звісно, їй одній неможливо було приготувати солідну продуктову партію, скажімо, в дев’ятсот наборів на місяць, тож залучила своїх рідних, близьких до цієї шляхетної справи (між іншим, маючи на той час крихітну дитинку). Отож, родина сама купувала все необхідне, пам’ятаючи, що голодний солдат – поганий вояк.

Нині, коли нашим ентузіастам за сприяння отця Мартина надано приміщення Санктуарія пресвятого серця Ісуса Христа, діло набуло певного розмаху. Наразі вже не дев’ятсот харчових наборів на місяць готується милосердними руками жінок (та й чоловіки задіяні в процесі), а стало можливим виготовлення такої ж кількості за… день.

Написала «за день», а точніше було б сказати, що за добу, щоби читач не подумав, що після сімнадцятої чи вісімнадцятої години двері «Кухарської Сотні» зачиняються до ранку: виготовлення пакунків потребує сушки овочів із попередньою нарізкою їх (а це може тривати від 10 до 16 години). Отже, хтось має слідкувати за апаратами, за потреби відрегульовувати температуру.

На вакууматорі розфасована в спецпакети їжа має герметично запаковуватися. Усе так налаштовується, щоби були строго дотримані норми. Недбальство в цьому ділі, зрозуміло, недопустимо.

Запитую у жіночок Оксани й Анжели, як часто вони плачуть, нарізаючи величезну кількість цибулі, бо ж остання присутня практично у всіх стравах. Сміються, пояснюючи, що вже адаптувалися й заради Перемоги готові до будь-яких незручностей. Щодня пакуються до ящиків супи, каші, узвари, вітамінні набори. Немає зупинок, вихідних. Бо там, на фронті, продукція «Кухарської Сотні» допомагає (і хай це не прозвучить перебільшенням) захисникам відчувати себе сильними, потрібними, незабутими, тими, хто рятує своїми життями інших від каліцтва й смерті.
– А як сприймають Ваші домашні, – цікавлюсь в Анастасії Дідур, правої руки Наталії, – відсутність, вічну зайнятість, адже у Вас двоє малих дітей?
– Як? Спочатку було невдоволення, – посміхається, – ну, а згодом звикли, змирилися з тим, що мама в діток частіше буває гостею, але сьогодні по-іншому не може бути. Он і в Наталії теж двійко, та маємо перебувати і на цьому фронті.

– Приходьте, приєднуйтесь до нас, – запрошувала мене по телефону Наталія. Насправді людей тут зайвих нема. І хоча до справи підключилися й переселенці, хотілося б закликати внести й свою частку в справу Перемоги старшокласників, студентів (бо ж все одно на «дистанційці» сидять), тимчасово переміщених осіб – відкласти на деякий час айфони, посиденьки на верандах кафе, бо (як би це пафосно не звучало) Вітчизна – в небезпеці, а тому єдиним фронтом треба ставати на захист нашого майбутнього.

А тим часом на кухні готуються такі необхідні для бійців набори, для котрих потрібні сотні кілограмів моркви, буряка, цибулі, свіжої й квашеної капусти, шампіньйонів.
Є гостра необхідність у :

• дитячій суміші «Малиш» з вівсянкою;
• сухому молоці;
• маргарині та смальці;
• пшоні, рисі та гречці;
• цукрі.

А ще в цукрі ванільному, кориці, вініліні.

У великій кількості використовуються: горіхи, сухофрукти, очищене насіння соняшника, гарбуза, насіння льону.

Часом зовсім незнайомі люди, котрі й імен своїх не називають, постачають сюди (на Нігинське шосе, 38-А) потрібний товар. А дехто хотів би допомогти і грошима (3 тисячі спецпакетів коштують 4 тисячі гривень), то ж для них повідомляємо номер банківської картки: 5168 7456 0864 0469 – отримувач Анастасія Бойко.

Уявіть собі, поки ми з вами поспішаємо у своїх справах або ж прогулюємося вулицями мирного міста чи селища, боєць отримує вісточку з тилу у вигляді поживного, смачного пакуночка від «Кухарської Сотні Поділля», у котрому він знайде ще янголятко чи малюночок, дбайливо виготовлені дитячими руками, а ще прочитає ці слова: «У щирій молитві за Перемогу та Мир від вдячних кам’янчан!».

Тож будемо вдячними на ділі, та й повірте, це зовсім не важко, бо іншого варіанту в нас нема.

Лариса МАСЛОВА.

Поділитися в соціальних мережах