МАЙЖЕ ПІВСТОЛІТТЯ РАЗОМ
Розпочинаємо цикл публікацій, присвячений нашим найріднішім людям. Мова йде про дідусів і бабусь.
У минулому числі газети ми оголосили конкурс на кращу публікацію про них. До редакції вже надходять перші роботи від учасників конкурсу «Моя бабуся, дідусь – найкращі». Сьогодні ми публікуємо роботу 10-річної Аліни Балун з с.Подоляни, учениці 4 класу Приворотської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Хочу розповісти про своїх найрідніших, найдорожчих, найулюбленіших та найкращих дідуся Івана та бабусю Стасю ОБЕРТОСІВ.
Живуть вони у мальовничому селі Доброволя. Воно влітку потопає у зелені трав, а сніжної зими хатки ховаються за кучугурами снігу.
Дідусь і бабуся прожили разом 47 років. Виростили двох дочок, а зараз піклуються про онучат. Весь час працювали. Бабуся трудилася на колгоспних полях, дідусь був механіком. Зараз вони пенсіонери. Дуже радіють, коли на канікули чи вихідні приїжджаємо ми, їхні онуки. Бабуся готує наші улюблені страви, а дідусь показує своє господарство.
Навесні на подвір’ї, по зеленій травичці, бігають жовті кульбабки – це маленькі гусенята. Влітку дідусь веде нас на город. Там бузковим цвітом квітують мальви. Та мальви не тільки милують око своєю красою, вони – лікарська рослина.
А взимку ми з дідусем відпочиваємо. Сидимо біля гарячої грубки, і він розповідає різні бувальщини про своє дитинство, юність.
Виріс дідусь на Вінниччині. Добре навчався в школі, а у вільний час відпочивав зі своїми друзями. Не було в них ні мобільних телефонів, ні комп’ютерів, а було живе спілкування. Влітку пасли корів, грали в ігри. А зима – це була весела пора для дітвори, хоч зими на той час були суворі. Юрби дітей спускалися на санях з горба.
Бабуся часто приєднується до розмови і розповідає про своє дитинство. Вона, як і всі дівчатка, любила гратися ляльками. У неї була невеличка, пластмасова лялька. З клаптиків тканини бабуся шила їй одяг, подушечку, ковдру.
Я дуже люблю слухати такі душевні розповіді моїх бабусі та дідуся. Хочу дізнатися ще багато цікавого з їхнього життя. Тож будьте здорові, мої ріднесенькі, живіть ще довго-довго! Люблю вас!
З любов’ю ваша внучка Алінка БАЛУН.
Автор:
admin
