ВИБИРАЮЧИ САДЖАНЦІ ЯБЛУНІ
У згадках із дитинства старшого та середнього покоління – величезні яблуні в садку і десь на недоступній висоті – стиглі налиті яблучка, які рідко збирали, частіше струшували на землю. Минув час, з’явилися нові технології, і тепер можна закласти карликовий сад.
Дехто вагається, що вибрати: карлики чи колони. Відразу зауважимо – йдеться тільки про яблуні. Лише у цієї культури вдалося виявити колоноподібну мутацію. Решта колон – черешні, абрикоси – винахід, а кажучи по-простому – брехня підприємливих продавців, а фотографії – заслуга фотошопу.
Погано, коли за колони видають середньорослі підщепи, вони і поруч не стояли, а ось коли під їхнім виглядом продають карлики, то це, можливо, в чомусь навіть краще. Якщо, звичайно, не посадите їх на відстані пів метра один від одного.
Карлики, порівняно з колонами, вимагають чимало місця і дають високі врожаї. При цьому за яблуком не треба буде лізти на драбину з ризиком для життя. Та й обприскування, обрізання робити простіше і швидше.
Однак спершу розберемося, чому нас не влаштовують сильнорослі саджанці.
Отримують їх, прищеплюючи сорт на підщепу, вирощену з насіння. Такі саджанці мають сильну силу росту. Дерева здатні прожити до 40-50 років, а часто і значно довше. Але виростають вони справжніми гігантами з діаметром крони понад 5 м. У невеликому садку багато таких яблунь не посадиш. Та й навіщо? Три-чотири дерева цілком забезпечать вітамінними плодами сім’ю з п’яти-шести чоловік. Проблема в іншому: більшість яблук виявляються недосяжними і перетворюються на падалицю.
Дуже непросто і з обприскуванням та обрізанням високих дерев. Корені сягають глибоко і, потрапивши в ґрунтові води, задихаються та загнивають. Слідом починають сохнути верхівки. Зазвичай такі дерева передчасно гинуть.
Чому ж на ринках досі повно саджанців на сильнорослих підщепах? Тому що одержати їх дуже просто. Достатньо посіяти пару кілограмів насіння, щоб зійшло і виросло кілька тисяч саджанців, які прищеплюють потрібними сортами. Тоді як клонові підщепи розмножувати набагато важче і дорожче.
Поговоримо про напівкарлики і карлики.
Середньорослі яблуні (напівкарлики) і слаборослі (карлики) значно нижчі й компактніші, та й коріння у них не проникає глибше 2 м, тобто фактично не доходить до ґрунтових вод.
Але такі підщепи розмножують вегетативно, а це процес складніший і дорожчий. Відповідно й саджанці дорожчі. Є у них і недоліки: рослини набагато вимогливіші до родючості ґрунту і поливів. Живуть такі дерева тільки 15-20 років. Утім, заради справедливості слід зауважити, що родити вони можуть почати вже на другий-третій рік після посадки. В той час як сильнорослі радують першими плодами аж на шостий-восьмий рік.
Основна частина коренів карликів розміщується в ґрунті на глибині до 30-40 см. Це погано, по-перше, тому, що вони можуть підмерзати взимку. Друга причина – погана якірність. Тобто для таких дерев необхідно будувати шпалеру або ставити опору. Інакше вони можуть завалитися під вантажем плодів при поривах сильного вітру.
Розплідники дуже мало виробляють цих саджанців. А багато хто з виробників ними взагалі не займається.
І кілька слів про яблуні на колонах.
Пік популярності колоноподібних яблунь минув. Але повністю від них відмовлятися не варто. Позаяк, почавши плодоношення з другого-третього року, вони до шести-, семирічного віку дають уже по 8-10 кг плодів. Проте вік деревець короткий – 10-15 років, далі слід братися за корчування та садити нові.
Головний же їхній недолік – різнокаліберність. Адже багато що залежить від підщепи. Якщо прищепити колону на сильнорослу підщепу, то вона виросте на 5 м. Збирати врожай з такої «пальми» – заняття не з легких.