З ДИТИНСТВА ХОТІЛА БУТИ ЛІДЕРОМ
Знаю, що астрономи іронічно посміхатимуться, почувши про відкрите мною нове сузір’я, на зустріч з яким я поспішаю, коли світ, затамувавши подих, переживав кільцеве сонячне затемнення. Зірки були зовсім юними, втім, енергійними, життєрадісними й упевненими в собі.
Цю упевненість, як сказала мені 16-річна Поліна, майбутній програміст, дає їй саме баскетбол, яким захоплюється. За плечима в спортсменки, між іншим, музична і художня школи. Художницями й піаністками виявилися її подружки по команді – двійнята-відмінниці Ліза і Лєра. Немало здивувала одинадцятикласниця Даша, яка має свідоцтво про закінчення школи мистецтв, грає у футбол й регулярно опікується кіньми на станції юних натуралістів.
Але досить інтригувати читача, бо спорт, мабуть, й насправді дає можливість його прихильникам устигати всюди й не пасти задніх у будь-якій сфері суспільного буття.
Отже, він заряджає активністю, дисциплінує так, що, власне, на все вистачає часу, виховує найкращі моральні – вольові якості, чому сприяє командний дух, урешті-решт, зміцнює фізичне здоров’я і програмує на здоровий спосіб життя. І коли сьогодні батьки, чиї чада так і не віднайшли себе на бігових доріжках, у залах чи басейнах, виправдовуються тим, що діти не можуть устигати займатися чимось іще, окрім уроків, успішні учасники спортивних секцій спростовують це вдалими стартами в доросле життя.
Звісно, що людський фактор грає надважливу роль у формуванні особистості. Це я про те, як може тренер, якому ще нема й тридцяти, котрим в даному випадку є Ліза Гордєєва, здійснювати неоціненний позитивний вплив на звичайних дівчаток зі своїми смаками, з різними вподобаннями й характерами, аби цей гурт став колективом, командою, спільнотою друзів.
Хоча сама наставниця чемпіонок області не вважає це чимось недосяжним, бо пройшла той шлях, що і її підопічні. «Секретів тут нема, – розмірковує, – треба всього-на-всього любити спорт і дітей. Тоді все виходить…».
Донька чемпіонки України і Європи з баскетболу Наталії Гордєєвої – Ліза, вже з років десяти грала в команді жінок-ветеранів, так що досвіду їй не позичати. Акробатика, легка атлетика – в області на юнацьких змаганнях їй не було рівних. Колись тренер з великого тенісу лише важко зітхав, коли Ліза залишила це заняття заради баскетболу: «Як же так, з такими здібностями зачохлити ракетку?!».
З дитинства їй хотілося бути лідером – наразі цього хочуть і члени дівчачої баскетбольної команди. Коли я закинула вже згадуваній тут Даші, що, обравши кар’єру тренера, зароблятиме по мінімуму, вона тільки плечима стенула: «Ну і що? Мене це не лякає. Хочу йти далі, вперед!».
Студенткою Одеського вишу Ліза Гордєєва отримала запрошення до збірної Франції. Згодом кликали її й до Словаччини. Та вона повернулася до Кам’янця-Подільського на півставки (!) тренера спортивної школи. Її перші випускниці виступають за кордоном, де матеріальні статки талановитих баскетболісток по-справжньому гідні. Але в Лізи є власна позиція, якій вона не збирається зраджувати. Так, довелося шукати додаткову роботу (сімейній людині треба і про хліб насущний дбати), та тренер почувається щасливою і щоразу з піднесеним настроєм спішить до своїх вихованців.
Багато чого нині не вистачає баскетбольному спорту для плідної роботи й високих результатів. Буває, що елементарне (форму, м’ячі) доводиться роздобувати самотужки, інколи щось «підкинуть» й федерація, несподівані спонсори.
«Купу планів, – ділиться Поліна (вона є й членом Молодіжної ради міста), – ми склали з однодумцями щодо розвитку спорту». От ще би поважні мужі почули «глас» молоді!
Зовсім нерайдужні враження справляють занедбані часто-густо спортивні майданчики на шкільних територіях, на стадіонах, про що, зрозуміло, неодноразово писалося, та, на жаль, «віз» усе там же.
Тренерам пропонують створювати комерційні групи, та чому ми так не хочемо дивитися правді в очі? Чи багато знайдеться (на фоні загальної економічної кризи, безробіття, доби заробітчанства) сімей, які можуть безболісно відривати від скромного бюджету суми на фізичне та духовне оздоровлення дітей у систематичних заняттях спортом (музикою, живописом – список можна продовжити)?
Чи є вихід із ситуації, що склалася? Якщо подумати й проявити волю, то так. Є ж у нас громадяни, які будують з непоганим розмахом житло, заклади харчування, готелі й підприємства: чому владі не прив’язувати до цих масштабних проєктів зведення (хай і скромних) спортзалів, майданчиків тощо.
Нещодавно сесія міської ради, де вирішувалися питання, пов’язані із земельними наділами, тривала сім годин. І як би хотілося, щоби проблеми спорту обговорювалися також фундаментально.
Логотип на футболках наших баскетболісток перекладається, як «Переможці». І це стосується, як на мене, не лише гри, а й загального спрямування по життю тих, з ким нині так наполегливо й самовіддано працює Єлизавета Гордєєва.
Ось і прийшло довгоочікуване літо (можливо, незабаром зніматимуться карантинні обмеження), але тренер не піде у відпустку (хоча Лізі як контрактниці ніхто не заплатить й копійки), тому що процес виховання здорової тілом і сильної духом Людини не знає канікул – це аксіома.
Лариса МАСЛОВА.
Автор:
admin
