ЗВІДКИ БРАТИ КОШТИ?

Автор: | Опубліковано Суспільство Немає коментарів

Пробували з’ясувати районні обранці

Минулого тижня відбулося пленарне засідання восьмої позачергової сесії Кам’янець-Подільської районної ради VIII скликання.

Перед початком її роботи голова районної державної адміністрації Олександр Анур’єв ознайомив присутніх із оновленим складом структурних підрозділів РДА. На сьогодні штатна чисельність яких складає 149 чоловіків. Із цієї кількості – 95 одиниць зайнятості припадає на працівників управління соціального захисту населення. За його словами із завершенням реформи децентралізації навантаження на працівників структурних підрозділів РДА значно збільшилося, адже у відділах позалишалося по кілька людей. Водночас гостро відчувається нестача у фінансуванні. Аби якось залагодити цю проблему, в порядок денний сесії було винесене питання про внесення змін до районного бюджету на 2021 рік.

Грошей для райдержадміністрації не знайшлося…

Як поінформував начальник управління забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування, фінансів та соціально-економічного розвитку території Кам’янець-Подільської райдержадміністрації Олександр Федик, коштів, необхідних для роботи структурних підрозділів РДА, катастрофічно не вистачає. «А ось проблем у нашому великому районі, – наголосив Олександр Григорович, – є дуже багато. Тому ми змушені звернутися до депутатів щодо виділення коштів із районного бюджету, аби забезпечити функції, покладені на РДА».

Він підкреслив, що внесення змін до районного бюджету на 2021 рік обумовлене потребою додаткових грошей на фінансування видаткової частини. Це стало можливим через перевиконання районного бюджету за І квартал та надходження коштів з бюджетів сільських територіальних громад. Отож, дохідну частину бюджету збільшено на 170 тис.грн. Видаткову – на 4 млн 70 тис.грн. Із них 940 тис.грн депутати спрямували головному розпоряднику – районній раді. А ось із запланованих 2 млн 824 тис.грн іншому головному розпоряднику – райдержадміністрації дісталося на 2 млн 200 тис.грн менше.

Так, із запланованих коштів, які за словами головного фінансиста мали спрямувати на виплату одноразової матеріальної допомоги на час відпусток 149 працівникам РДА (1 млн 400 тис.грн) та на заробітну плату технічним працівникам (3 охоронці, 5 прибиральниць) – 800 тис.грн, депутати лише з другої спроби голосування виділили 550 тис.грн на додаткові поточні витрати (матеріально-технічне забезпечення).

Народні обранці, можливо, і підтримали б фінансово райдержадміністрацію, якби були впевнені, що коштів у районній казні до кінця року вистачить на потреби районної ради. Яку, на відміну від РДА, держава не фінансує.

– Ми вносимо зміни до районного бюджету, використаємо кошти на утримання апарату РДА, а що буде далі? – запитав у Олександра Федика депутат Іван Громик. – У нас постане питання про ліквідацію комунальних підприємств, упорядкування архівних документів. Районній раді як головному розпоряднику потрібно буде розрахуватися з людьми. Звідки тоді брати кошти райраді? Чи планується у держбюджеті фінансування районних рад?

На що Олександр Григорович відповів, що відповідні розрахунки вже направлені у Міністерство фінансів України, але рішення поки немає.

…Як і для лісівників

Не дочекався фінансової підтримки від районного бюджету й колектив ще донедавна прибуткового комунального підприємства «Надра Кам’янеччини». Як ми уже повідомляли, з 2019 року на законодавчому рівні заборонили рубку головного користування в національних природних парках. Оскільки «Надра Кам’янеччини» територіально входять до складу національного природного парку «Подільські Товтри», то вони теж потрапили під цю заборону, як і аналогічне підприємство на Чемеровеччині. Тобто підприємства позбулися основного заробітку, який надходив від рубки головного користування, а як наслідок – виникла загроза припинення їхньої діяльності.

– У фінансовому звіті я не почула цифр, що свідчили б про підтримку лісівників, – зауважила депутат райради, керівник згаданого підприємства Ніна Скавренюк. – Нині ми позбавлені можливості заробляти. Ми охороняємо власність держави, а держава відвернулася від нас. Відповідні клопотання ми направляли і до районної влади.

– Про ваші проблеми знаємо, – сказав головний фінансист району. – Однак рішення готуються за погодженням головних розпорядників. Від них ми розрахунків не отримували.

Голова райради Михайло Сімашкевич запевнив, що зараз йдуть напрацювання щодо вирішення проблеми. Можливо, лісовий фонд комунальних підприємств доведеться передати у підпорядкування «Подільських Товтр». «Тут би підставити дружнє плече територіальним громадам і разом вирішувати питання, – зауважив Михайло Євстафійович. – Однак належної співпраці з ними не відчувається».

Корисні копалини залишили територіальним громадам

Відмовили депутати у погодженні Державній службі геології та надр України щодо продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами щодо промислової розробки родовищ корисних копали (вапняк і пісок) в с.Шустівці Орининської сільської ради, загальною площею 7,9 га. Тим більше, що депутатський корпус Орининської сільської ради аналогічний проект рішення не підтримав. 20 із присутніх сільських депутатів сказали своє «ПРОТИ». Тож сільський голова Іван Романчук просив врахувати думку місцевого депутатського корпусу при розгляді цього питання.

Забракло голосів районних обранців і в аналогічному питанні щодо продажу з аукціону Рачинецької ділянки корисних копалин (вапняк і пісок), загальною площею – 21, 03 га, що на Дунаєвеччині.

До Президента вирішили не звертатися

Не дійшло до Президента України звернення щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення, ініційоване депутатами від «Батьківщини», у якому вони вимагали від Глави держави провести Всеукраїнський референдум, аби заборонити продаж землі будь-кому, крім держави України. Лише 18 із 28 присутніх у залі проголосували «За».

Ще менше голосів (11) набрало звернення до Президента та Верховної Ради України з вимогою зупинити нову систему призначення субсидій (від «Європейської Солідарності»).

Як було сказано у зверненні, з 1 травня 2021 р. «…кожна родина, яка отримує субсидію, для її переоформлення повинна заново здати заяву і декларацію доходів і видатків. Тобто близько 3 млн родин зобов’язані знов йти на поклон до чиновників, принести купу папірців, довідок та виписок для того, щоб отримати допомогу від держави.

Особливо цинічно це виглядає на тлі жорстких карантинних заходів у країні. З одного боку влада постійно закликає до самообмежень та дотримання норм самоізоляції людей старшого віку, з іншого – заганяє цих людей у черги, скупчення, нервову атмосферу переоформлення субсидій в управліннях соцзахисту, місцевих органах влади».

Депутати вимагали від Уряду скасувати постанову щодо нововведень в оформленні та призначенні субсидій, переоформлення проводити автоматично, а призначення субсидій здійснювати, використовуючи бази даних Пенсійного фонду та Державної фіскальної служби тощо.

Таким чином, ініційовані звернення, не набравши необхідної підтримки районних обранців (22 голоси), залишилися без уваги Президента.

Надія ЄРМЕНЧУК.

Поділитися в соціальних мережах

Додати коментар