Як навчити українців не смітити?

Розкидане сміття біля урн та контейнерів, стихійні звалища непотребу в місцях відпочинку та на узбіччях доріг, недопалки й обгортки від морозива на тротуарах міста, забруднені пластиковими залишками водойми… Здається, цей перелік слідів нашого безкультур’я можна продовжувати безкінечно. І мимоволі ставлю собі запитання: чому ми смітимо? Невже так важко після відпочинку в лісі скласти сміття в пакет і відвезти до смітника або донести непотрібний папірець до найближчої урни? Звісно, не важко, але зазвичай люди вважають, що прибирати слід вдома, а на вулиці чи в лісі непотрібно, бо «то не моє». Але ж насправді ми є господарями набагато більшої території, ніж власна квартира чи обійстя, – господарями своєї держави. Щоправда, не в кожного, на жаль, є таке розуміння.

Теорія розбитих вікон у дії

Особисто я вже зо півтора десятка років викидаю сміття лише в призначених для цього місцях. І це аж ніяк не ускладнює мого життя, а навпаки, робить його більш впорядкованим. Колись у США було сформульовано так звану теорію розбитих вікон. Згідно з нею, якщо хтось розбив скло в будинку і нове не вставили, то незабаром жодного цілого вікна в цьому будинку не залишиться, а потім почнеться мародерство. Тобто безлад провокує людей нехтувати не лише чистотою, але й іншими суспільними правилами. Ця теорія підтверджена низкою експериментів. Так, у містах після зменшення кількості стін, пошкоджених написами, знижується рівень злочинності, а неохайність сприяє збільшенню кількості крадіжок. Виходить, банальне дотримання чистоти неабияк впливає на добробут суспільства та дотримання правил, які існують у цивілізованому суспільстві. Отже, якщо ми хочемо жити краще, треба для початку хоча б перестати смітити.

Найдієвіший рецепт у боротьбі за чистоту довкілля

Прикро, але факт: українці призвичаїлися смітити, де заманеться. Що ж змусить їх відмовитися від цієї шкідливої для довкілля звички? Перше, що спадає на думку, – суттєвий удар по кишені, себто штраф. Чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення містить низку положень щодо покарання «за порушення правил поводження з побутовими відходами». Проте штрафи за це передбачені просто сміхотворні. Так, за викинутий недопалок чи папірець із вікон або дверей рейсового автобуса, залізничного потяга чи приватного автомобіля він становить «аж» від 8,5 до 17 гривень. Найсуворіше покарання — за влаштоване стихійне сміттєзвалище: від 340 до 1360 грн.

Але навіть і ці штрафи фактично нікому стягувати. На сьогодні закон покладає такий обов’язок на працівників Національної поліції та створювану виконавчими комітетами сільських, селищних та міських рад муніципальну поліцію. Наразі ж хіба що поодинокі небайдужі громадяни час від часу роблять зауваження тим, хто захаращує довкілля. Легко здогадатися, що здебільшого вони чують у відповідь, адже безкультур’я, як правило, агресивне…

Тим часом в інших країнах давно винайшли дієві рецепти боротьби за чистоту довкілля. Це величезні (часто просто драконівські) штрафи, виправні роботи і навіть тюремне ув’язнення. За порушниками пильнує муніципальна поліція, а стягнені кошти зазвичай ідуть на благоустрій.

Зовсім недарма Сінгапур зажив слави найчистішого у світі міста. Там за кинутий на тротуар недопалок доведеться сплатити штраф, розмір якого в перерахунку на наші гроші стартує від 8400 гривень. За викидання більш габаритних предметів, як-от пластикові пакети чи обгортки від харчових продуктів, стягнення може досягати й 28 тисяч гривень. Коли ж порушник знехтував законом удруге — його можуть оштрафувати на вп’ятеро більшу суму або кинути за ґрати. «Сміттєвому» злочинцю можуть ще й бамбуковими палицями по спині пройтись. І для туристів-іноземців немає жодних поблажок.

Об’єднані Арабські Емірати досягають чистоти теж завдяки жорсткій системі штрафів. Кинув непотріб повз смітник — викладай від 50 до 140 доларів. А за системне порушення тут можуть навіть депортувати з країни та заборонити в’їзд.

У сусідній із нами Польщі штраф за засмічення території населених пунктів стартує від 500 злотих (3800 грн).

У Швейцарії за кинутий під ноги недопалок можна сплатити 300 франків (8464 грн). Якщо ж викинув сміття навіть до спеціального контейнера, але не у спеціальному пакеті (!), — викладай іще 300 франків. За системні порушення — тисяча. Не так давно у місті Біль, що у кантоні Берн, 33-річного місцевого жителя засудили до двох днів тюремного ув’язнення за несплату штрафу. Уявіть, він виніс сміття на вулицю не в той день, коли його збирають, та ще й у звичайному пакеті, а не в спеціальному — з відповідною наліпкою про сплачений місцевий податок за вивезення сміття. Швейцарець проігнорував виписаний за це муніципальними поліцейськими штраф, за що й опинився у в’язниці.

Можливо, настав час і в нас у країні запровадити для любителів вуличного свинства штрафи, сплативши які б відпала охота смітити вдруге. Світ давно довів: це найдієвіший рецепт у боротьбі за чистоту довкілля на побутовому рівні.

Олеся МИХАЛЬЧИК.

Додати коментар