Сокільським корівкам оголошено голодування

Автор: | Опубліковано Новини Немає коментарів

Громада с.Сокіл й досі не може отямитися й повірити, що все це сталося на яву, а не уві сні. Сказати, що селяни опинилися в незручному становищі, не сказати нічого, — населення потрапило в безвихідь без будь-яких попереджень.

Як завше, зранку минулого четверга череда корів рухалася в напрямку пасовища, але потрапити на звичне місце годівлі так і не змогла: 16-гектарне пасовисько зникло за одну ніч, мов крізь землю провалилося. Пастухи не на жарт розгубилися, адже сільську пашу повністю переорали, перетворивши тим самим у поле для сівби. Неабияк збентежилися корівки, чий біологічний годинник невпинно сигналізував про час сніданку.

Приголомшлива новина швидко розлетілася селом. Спантеличені жителі збіглися до вигону, аби на власні очі пересвідчитися в почутому.

— Як же так? Скільки живемо, стільки й випасаємо тут худобу. Куди нам тепер її виганяти? На власні городи? – бідкалися мешканці Сокола.

Голова Сокільської сільської ради Тамара Рощук повністю поділяє розпач односельчан. Адже це справжня надзвичайна ситуація, оскільки в населеному пункті тепер не залишилося й сотої долі пасовища, а в приватних господарствах села утримується 200 голів ВРХ. Дехто випасає худобу біля місцевого кладовища, та немає ніякої гарантії, що завтра й на цій території не станеться чогось подібного.

За інформацією Тамари Петрівни, зникле пасовище має непросту історію. За радянських часів воно було офіційно задокументоване як паша, наразі ж ділянка цей правовий статус втратила, як територія поза межами сільської ради, що перейшла в розпорядження Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області. Та до останнього моменту нічого не віщувало бурі — пасовисько використовувалося за його звичним призначенням, і люди без проблем випасали тут своїх годувальниць.

Перший дзвіночок, котрий ознаменував те, що сільчани можуть втратити вигін, продзвенів, коли торік об’явився власник цієї землі й почав проводити роботи з її межування. Проте на цьому й сталося, інтереси жителів не постраждали. А неприємний випадок з пасовиськом стався, коли земля була перепродана новому власнику.

— Пасовище знаходиться поза межами населеного пункту. Такими землями розпоряджається область і, відповідно, здійснює всю процедуру відання цією територією та передачі її у приватну власність. Ми ж не маємо можливості впливати на цей процес, — каже Тамара Рощук.

Людям вся ця історія, як кажуть, на голову не налазить. З одного боку, є повне розуміння того, що закон на боці господаря землі, яку останній вправі використовувати на власний розсуд. А з іншого — де ж поділася мораль, що вчить в будь-яких ситуаціях вчиняти по-людськи?

— Нас поставили перед фактом, нікого не попереджали, що пасовище оброблятиметься. думку людей просто не взяли до уваги. Але ж для більшості з них утримання корівки залишилося єдиним способом заробити собі на хліб, — не вистачає слів Тамарі Петрівні…

Аби розібратися в цій прикрій ситуації, сокільська громада звернулася по допомогу до керівництва району та депутата свого виборчого округу, який готує відповідне депутатське звернення з винесенням його на розгляд чергової сесії районної ради.

Юлія ЛІЧКЕВИЧ.

Додати коментар