Крушанівка
Подружжя Надії та Анатолія БОХАНЕВИЧІВ дістає з полиці свій сімейний альбом, й стає помітним хвилювання в їхніх словах та рухах. Бо ж діляться сокровенним, що пізнали на своєму віку, що пережили разом. Важко повірити, але центральна світлина – весільна – була зроблена 60 років тому, а 19 вересня подружжя
Село Крушанівка (раніше Крушинівка) колишнього Ушицького повіту розташоване на схилястій низовині, розділеній безіменним струмком на дві частини, за 10 верст від Китайгорода. Грунт – чорнозем, місцями глинистий, урожайність середня. Завдяки низовинному розташуванню умови життя несприятливі, особливо восени або навесні. В селі знаходяться каменоломні білого вапняку. Згідно з переказами, назва
Життя прожити – не поле перейти. А коли життя тривалістю 97 років, коли воно – і стернисте поле, і немощені дороги, і голодомор, і трагічні воєнні роки? Чи є прислів’я про таку долю? Як би воно звучало для Якова ОСТАПЧУКА, людини, котра гідно пройшла такий життєвий шлях? Яків Артемович