капітан Дан Колісник
Це мій СИН. Це наш ДАН. Просто син, простих, звичайних батьків, не «депутатський» синок, не «суддівський». Просто СИН. Найкращий СИН. Він пішов у небуття за нас всіх. Він – Народний Герой України. Але для батьків не треба дітей-героїв, для батьків потрібні живі діти. Треба, щоб приїжджали невістки, онуки. Треба,
Галина Петрівна знову й знову прокручує в пам’яті по хвилинах, ні, буквально по секундах, ті півгодини 14 червня 2014 року, коли вона бачила свого молодшенького, Данчика, востаннє. Це було у Хмельницькому, де базувалася його військова частина. Батьки випадково дізналися, що він приїхав у справах, найняли машину, склали валізи з