ЗАРАДИ МАЙБУТНЬОГО УКРАЇНИ
Морозного сонячного дня місто вкотре проводжає в останню путь свого Героя. Олександру ГОМЕНЮКУ було всього двадцять шість.
Скільки ще міг зробити корисного і гарного в цьому житті наш молодий земляк!
Звичайний хлопець зі Старосинявщини, закінчивши школу, відслужив строкову, попереду було багато планів. Оселившись у Кам’янці, завзято взявся за налагодження буття на «гражданці» – знайшов роботу, одружився…
У мережі магазинів «Сільпо» згадують про Олександра як людину товариську, приязну й абсолютно неконфліктну. Завдяки відповідальності відбувалося поступове просування хлопця кар’єрними сходами. Багатьом колегам імпонувала його надійність. Тому нині колектив не може оговтатися після страшної звістки про загибель.
З початком повномасштабної агресії ерефії Олександр, не чекаючи на повістку, пішов до військкомату. У найгарячіших точках війни командував відділенням. Отримав поранення. Тож, підлікувавшись, мав нагоду навістити рідних. Але сталося так, що це була остання зустріч.
Війна забирає найкращих: от і в цьому трагічному випадку в мами не стало єдиного сина (тато Олександра помер досить рано), а в дворічного синочка вже нема батька, в друзів – вірного товариша.
Власне, Олександр лише розпочинав життя, та в час, коли вирішується найважливіше питання – бути чи не бути незалежній державі, пожертвував своїм майбутнім заради майбутнього мільйонів співвітчизників у вільній, процвітаючій країні.
Вічна пам’ять мужньому, гідному сину українського народу Олександру Гоменюку!
Лариса МАСЛОВА
Автор:
admin
