ПОДВИГ НЕ МАЄ ПІТИ В ЗАБУТТЯ
Родина загиблого воїна Віталія КАНЬОВСЬКОГО зуміла виховати (батько з матір’ю познайомилися ще під час навчання у сільгоспінституті) двох прекрасних синів.
Молодший, Віталій, з честю відслужив строкову в десантних військах, одружився, працював здебільшого на меблевому виробництві, дбаючи про добробут і поліпшення житлових умов власної сім’ї (нині в ній зростає двійко діточок – донька, котра навчається у восьмому класі, та син – дошкільнятко).
Природньо, що з початком повномасштабного вторгнення ерефії Віталій став у стрій захисників, боронячи незалежність країни в найгарячіших точках.
Улітку 22-го йому довелося відновлювати здоров’я у військовому шпиталі. Коли повертався на фронт, дітки дуже засмутилися, тож дружина вмовляла найменшого потерпіти до Перемоги. «Ось приїде тоді татко, – говорила, – переберемося до великого будинку, посадимо у дворі вічнозелені туї…». На що чотирирічний малюк відказав: «Не хочу ні нової хати, ні туй, хай тато залишається з нами!».
На початку лютого у Віталія з’явилася нагода на деньок-другий заскочити додому, тож повідомив про це жінку, а мамі просив не передавати поки що цю інформацію – хотілося батькам зробити сюрприз…
Дорогою потрапив у смертельну ДТП… На превеликий жаль, зустріч не відбулася, та подвиг 35-річного Віталія Каньовського в ім’я Батьківщини не має піти в забуття.
Лариса МАСЛОВА.
Автор:
admin
