ПЕРЕРВАНИЙ ПОЛІТ, АБО ЯК НАЛАГОДИТИ ЧЕСНУ СПІВПРАЦЮ МІЖ ТРУДІВНИКАМИ СЕЛА

У селі з милозвучною назвою Лисківці липневе сонечко щедро заливає пасіку з різнокольоровими вуликами. Тож наступну фразу хочеться написати так: «А дружнє гудіння бджіл піднімає настрій та звеселяє душу…».
Тоді чому ж тінь смутку не полишає обличчя господарів обійстя – молодого подружжя КОСТЕНЮКІВ? Адже щодня крилаті сім’ї на світанку бадьоро вирушають за взятком на сусіднє поле, де зеленіє соя й безтурботно жовтіє сонях, до котрого не більше вісімдесяти семи метрів. Кмітливий читач уже здогадався, що вся заковика і криється в оцій небезпечній відстані, бо ж нині орендовані гектари щедро обробляються хімікатами, аби бур’ян і шкідники не знищили врожаю.

«13 червня на медоносній пасіці, – згадують події того дня Юрій і Юлія, – сталася масова загибель бджіл, які банально отруїлися в результаті застосування пестицидів керівником ТОВ «Оранта» Русланом Ігоровичем Сендзюком та його батьком Ігорем Ананійовичем Сендзюком.
Як могло таке відбутися за наявності законів України «Про пестициди та агрохімікати», «Про захист рослин», статті 38 Закону України «Про бджільництво», згідно котрих власників пасік оповіщають за три доби до хімобробок (із зазначенням застосованого отрутохімікату, місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки)?

На жаль, у нашому випадку ніхто про це не повідомляв, про що є довідка, видана виконкомом Чабанівської сільської ради за номером 248 від 19.06.2020 року за підписом сільського голови Л.Л. Гурскіса. Хоча аграрії зобов’язані доводити інформацію за допомогою ЗМІ (преса, радіо), інформуванням райдержадміністрації, сільських рад (асоціацій фермерів, бджолярів), розміщенням об’яв на відповідних дошках, автобусних зупинках, біля магазинів населених пунктів.

Крім того, в радіусі 200 м від меж ділянок встановлюються попереджувальні знаки – «Обережно! Застосовано пестициди!».
Обробка проводилася пізнім ранком, тож бджоли, повертаючись з поля, де їх приваблювала дика редька й падь від соняшникової тлі, почали гинути».

Юрій одразу ж зустрівся з І.А. Сендзюком, зажадавши бодай якогось пояснення, на що Ігор Ананійович розповів, що використовував препарати «Штефікур» й «Імплант».

«Насправді згадуваною речовиною кроплять ріпак й озиму пшеницю, – продовжує Юрій. – Отож, я викликав поліцію, котрою і був складений протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується. Доки ми чекали на фахову комісію, до нас завітав винуватець події І.А. Сендзюк, вибачаючись і пропонуючи відшкодувати матеріальні збитки. Запевнив, що подібного більше не повторюватиметься».

Здавалося, конфлікт вичерпано – примирення відбулося. «Ми, – пояснює Юлія Костенюк, – навіть від компенсації відмовилися, бо ж розуміємо, що мусимо підтримувати один одного: наші комахи «випасаються» на полях аграрія, так що маємо жити в мирі й дружбі. Та незабаром, вже 5 липня, – знову масова загибель бджолосімей, котрі у нас на 28 рамках (стандарт – 20 рамок). Цього разу ніхто до нас не прийшов. Викликали представника районної поліції, наполягли на створенні комісії, а оскільки лабораторія досліджує тривалий час, її працівники порадили відібрані проби доставити до Київського державного науково-дослідного інституту лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи за таких умов: упродовж 12 годин дістатися столиці, заплатити за аналіз небагато-немало – 8 тисяч гривень, при тому, що це дослідження ніякої ваги як доказ у суді не матиме. Днями Головне управління Держпродспоживслужби у Хмельницькій області видало результат, де зазначалося, що: «обробка проводилася препаратом «Борей». Після обробки розпочалася загибель бджіл». Як повідомляється в інструкції до застосування інсектициду «Борей», він – високотоксичний для бджіл, а відтак прикордонно-захисна зона для бджіл має становити не менше 4 – 5 км, обмеження льоту бджіл – не менше 120 – 140 год. Між іншим, і в другому випадку попередження про обробіток поля не було, про що свідчить довідка виконкому Чабанівської сільської ради за номером 673 від 06.07.2020 року за підписом секретаря Василя Мельника».
Звісно, ми не могли не поцікавитися думкою й іншої сторони. Отож, запропонували керівнику ТОВ «Оранта» Руслану Сендзюку прокоментувати цю ситуацію: «5 липня працівниками фірми проводилося планове підживлення сої препаратом, дозволеним Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів. Обприскування здійснювалося з 22 години до 01 години на 6 липня.

Трактори з оприскувачами рухалися технологічними коліями – бур’яна на кшталт дикої редьки бути не могло, щодо квіток сої – вони не є медоносом, а відтак бджоли не могли брати з них нектар. Сонях у той час не кропився.

Також додатково повідомляю про те, що наразі документально підтвердженої інформації про кількість загиблих бджіл немає. Не підтверджені також причини загибелі комах, тож звинувачення у свій бік вважаю безпідставними».

Звичайно ж, істина ще має встановлюватися, але дзвінок з Києва має порадувати всіх пасічників, адже як розповів нам віце-президент Спілки пасічників України Сергій Олексійович Гриньов (до слова, правозахисник – адвокат із двадцятилітнім стажем), нині при Спілці організовується Центр підтримки пасічників (тел. 067-195-58-83), який надаватиме правову допомогу постраждалим.

«А в Уряді на розгляд, – додає Сергій Гриньов, – чекає законопроект від 05.12.19 року за №2537 про зміни в Кримінальному кодексі щодо кримінальної відповідальності недобросовісних аграріїв, які, нерозумно розпоряджаючись використанням пестицидів, до прикладу, не дотримуючись певної концентрації, дистанції завдають шкоди власникам пасік і є порушниками статті 38 «Закону про бджільництво».
Хотілося б насамкінець торкнутися ще одного аспекту цієї історії. Сьогодні багато говориться про те, як важливо в добу економічної скрути, безробіття, численних «дірок» у бюджеті країни знайти власну справу, котра допомагала б родинам утримуватися на плаву, не очікуючи на державну допомогу, різного роду пільги.

І тут похвальне слово мусимо виголосити на адресу малих підприємців, які докладають величезних зусиль для того, щоби:

• стати матеріально незалежними;
• приносити користь своєю працею і людям, створюючи життєдайний продукт, й аграріям зокрема, бо ж без трудівниць-опилювачів зникає життя як таке.

Тож чи не пора змінювати тактику та й стратегію заодно кожному члену соціуму, адже ми всі в одному човні?

Лариса МАСЛОВА.

Поділитися в соціальних мережах