ДМИТРО СУРЖИКОВ: «КІНО В УКРАЇНІ ЛИШЕ НА ПОЧАТКУ СТАНОВЛЕННЯ»

24 березня в готельному комплексі «7 Днів» стартував V Кам’янець-Подільський міжнародний кінофестиваль «Бруківка», який триватиме в благодійних цілях до закінчення війни з російськими окупантами. Нагадаємо, у зв’язку з пандемією і карантинними обмеженнями організатори не змогли провести його минулого року.

Варто зауважити, що й сам фестиваль зазнав певних змін. Організатори заходу разом із вимушеними переселенцями знімають відеоролики, присвячені війні. Вхід на «Бруківку» безкоштовний. Але бажаючі можуть внести свою посильну частку на потреби Збройних сил України та переселенців. Так, під час першого благодійного вечора  кінофестивалю «Бруківка» вдалось зібрати від глядачів 10238 гривень допомоги.

Цього разу до показу було представлено 12 фільмів українського короткометражного кіно. Під час мистецького заходу виступили музичні виконавці, які раніше уже брали участь у «Бруківці». Григорій Геплюк за музичного супроводу флейтиста Сергія Чугаєва і гітариста Дмитра Топольницького виконав три свої пісні, пов’язаних з війною: «Не бути рабом», «Чорнобаївка» і «Коли закінчиться війна». Змогли присутні також насолодитись музичними композиціями за участі пан-флейти і гітари.

Також відбулася зустріч з відомим актором кіно і театру Дмитром Суржиковим. Порушувалися теми війни, сучасного стану кіновиробництва в Україні, акторського мистецтва. За словами актора, зараз кіно в Україні тільки на початку свого становлення. Тут знімається порівняно небагато фільмів, і до недавнього часу переважна більшість виробленого кіно, особливо серіалів, навіть після 2014 року зорієнтована була на ринок країн так званого СНД і в першу чергу Росії. Причина в тому, що тільки продаж фільмів в інші країни колишнього СРСР, в тому числі й в Україні, забезпечувала комерційну прибутковість кінобізнесу. Аби наші фільми вийшли дійсно на належний рівень, потрібно ще багато часу і грошей, аби їхні творці «набили» руку і змогли конкурувати зі світовими кіновиробниками. Це ж стосується і серіалів. За останнє десятиліття на Заході професійний рівень набагато виріс, а наші залишаються схожими на латиноамериканські мильні опери. Ще однією проблемою є те, що українські виші щороку випускають багато дипломованих акторів, а пропозиція на кіноринку доволі велика, тоді як режисерів, сценаристів, операторів, представників інших професій, причетних до кіно і здатних його робити на високому професійному рівні, доволі мало.

Запитували в актора, чому він своїм місцеперебуванням під час війни обрав Кам’янець-Подільський, а не інше місто західної України. Гість відповів, що він тут частий гість, тут є багато друзів і знайомих, тому навіть не виникало питання, куди їхати під час евакуації.

Стосовно питання, що таке акторське мистецтво і чи довго на актора потрібно вчитись, Дмитро Суржиков відповів, що акторство – це перш за все фантазія, однак цьому потрібно довго навчатись, щоби стати дійсно професіоналом.

Наостанок гість запросив усіх на виставу одного актора за його участі під назвою «Дикун Forever, або Кілька слів на захист печерної людини». Твір американця Роба Беккера, який багато разів ставився на Бродвеї. Прем’єра відбудеться цієї суботи в міському Будинку культури.

Також глядачі подивились 3 невеличкі відео-скетчі сатиричного шоу, зняті вже в місті після початку війни за участі Дмитра Суржикова під загальною назвою «Бандерівські смузі» (Автор ідеї та ініціатор проєкту: Дмитро Суржиков. Режисер, монтажер та оператор: Андрій Заєць. Оператори: Іван Трач та Богдан Закордонець. Звукорежисер: Дмитро Топольницький. Актори: Дмитро Суржиков, Сергій Житніковський, Роман Халаїмов та бійці подільської ТРО. Сценаристи: Іван Савицький, Юрій Микуленко, Дмитро Суржиков, Дмитро Григоренко).

Станіслав ОРЖЕХОВСЬКИЙ.

Поділитися в соціальних мережах