ПАМ’ЯТАЙМО ТУЮ СЛАВУ!.. ПРО ІСТОРИЧНИЙ РОМАН МИКОЛИ ШОКАЛА «БЕРЕСТЕЧКО»
Є у нашій вітчизняній героїчно-трагічній, котру за образним висловлюванням одного з очільників боротьби за незалежність неможливо читати без брому, історії, події, що, без перебільшення, переконливо засвідчують величезний, творчий потенціал наших предків, їх мужність і героїзм, палке, непереборне прагнення волі і самоідентичності, готовності виборювати омріяну свободу і щастя бодай найдорожчою ціною – своїм життям. Про це, зокрема, і йдеться в історичному романі відомого подільського журналіста Миколи ШОКАЛА «Берестечко», який побачив світ у друкарні ТОВ «Рута» (м. Кам’янець-Подільський). Роман вийшов у двох книгах. Жанр свого доробку, над яким трудився понад 10 років (липень 2009 – листопад 2019 рр.), автор визначив як історико-пригодницький, що цілком відповідає змісту твору, де поряд із розлогим змалюванням широкого тла історичних подій читач матиме можливість познайомитися з цілою галереєю персонажів, їх діями і вчинками у різних ситуаціях.
Про що ж, усе-таки, оповідається у досить об’ємному, близько тисячі сторінок, романі? Відповідь – у самій назві – «Берестечко», тобто про історичну битву під орудою гетьмана Богдана Хмельницького з військом польського короля Яна Казимира під Берестечком влітку 1651 року, а також про події, тісно (і не зовсім) з цим пов’язані.
Автор не обмежується зображенням картин бойових баталій козаків з поляками, показуючи мужність і самовідданість учасників знаної нами ще з шкільних підручників битви, їх самопожертву в ім’я перемоги над супротивником, а й намагається крізь плин часу, що передували битві, ходу протиборства двох сил, а також їх наслідків. Він ставить за мету якомога докладніше донести до читача правдивість того, що відбувалося майже чотири століття тому – про обстановку, яка склалася на той час у Речі Посполитій, переносить читача з Суботова до Варшави, Стамбула, з козацького Чигирина до Москви, Парижа, Швеції, Молдови.
Автор показує, як мужніє, набирає сили і міці гетьманщина, нарощує м’язи козацтво, зростає авторитет і полководницький талант Богдана Хмельницького, що їм під силу вирішувати складні завдання. Власне, це переконливо продемонстрували і битва під Берестечком. Та є ще, є сили, які перешкоджають домогтися давно омріяної мети. Богдан думає, не спить короткими літніми ночами. Він живе і живиться вірою, що буде вільною українська земля, будуть українці господарями у власному домі. А поки що…
Розповісти про Берестецьку битву неупереджено, правдиво, не вдаючись до різного роду замовчувань, перекручень та приховування деяких фактів, як це було досі, показати участь у бойових діях козацького війська, місцевих жителів на території яких це відбувалося. Автор наголошує: простий люд, селяни Волині підтримували Богдана Хмельницького, допомагали йому у боротьбі з польською шляхтою за утвердження близької їм козацької держави, за свободу і визволення від польської експансії. На сторінках роману пліч-о-пліч з козаками, соратниками гетьмана діють загони, зорганізованих з місцевих патріотів. Таких, як Микита Шамрило, Захар та Матвій Жайвори, Карпо Загинайло, Орест Тягнинога, Явтух, Марія, Омелько, десятки їхніх побратимів. Вони хоробрі і винахідливі, мужньо відстоюють кожен клаптик рідної землі, на яку зазіхав ворог. Прості волинські селяни, ремісники цілими родинами ідуть під оруду гетьмана і не залишають його у найважчі часи бойовиська.
Михайло Шокало зумів показати бойове братання і міцну співдружність козаків та селян, їх спільне прагнення до волі і справедливості. Ось наймення лише окремих сіл і хуторів, мешканці з яких брали участь під Берестечком: Пляшева, Діброва, Рогізна, Добривода, Жабокрик, Яблунівка… Там і досі живі спогади про ті незабутні, героїчні часи. Про немеркнучу звитягу радянська влада, як стверджує автор роману у передмові, намагалася заборонити будь-яке пошанування історичної битви, не відзначалися річниці цієї визначної події. «Скоріш за все тому, – резюмує автор, – що перед українцями на цьому полі зримо поставали велич і слава їхніх предків, їхній непокірний характер і нестримне прагнення волі. І шлях, як її здобувати».
У романі чимало сторінок відведено показу власне самої битви козаків гетьмана Богдана з військом польського короля Яна Казимира, перебігу подій, що передували битві, героїзму і сили духу вояків. Козацьке військо, незважаючи на меншу чисельність і недостатнє матеріальне забезпечення, перемагало, демонструючи зразки військового мистецтва і нездоланної стійкості, викликаючи подив у самих королівських воєначальників.
Слід відзначити, що у романі неодноразово згадується і Кам’янець з його старою фортецею, інші населені пункти Кам’янеччини, описуються тогочасні події, які тут відбувалися.
Ось одна з них: «…У Кам’янці на Калиновського (полководець і державний діяч Речі Посполитої, авт.) очікували й інші приємні новини. Восени полковник Кондрацький таки добряче погромив левенців, захопивши в полон одного з їхніх ватажків Мудренка. Того Мудренка, ватаги якого ось уже котре літо чинили неподобства в Наддністров’ї та Надзбруччі, не даючи спокою шановному панству навіть за стінами фортець. Під ударами левенців впав досить добре укріплений Сатанів, були пошарпані Китайгород, Княжпіль, Смотрич, Нігин, захоплені Межигір, Сокіл. У Кам’янці Мудренка та кількох його підручних після жорстоких тортур посадили на кіл, решту захоплених покалічили і відпустили на волю, щоб вони своїм каліцтвом наганяли страх на тих, хто ще не полишив наміру й собі вдатися до розбою…».
Підсумовуючи написане, автор «Берестечка» ніби стверджує: сила українського духу була, є і буде повсякчас нездоланною, вона непереможна. Як непереможний народ, що прагне будь-що, за будь-яких перешкод і негараздів вибороти волю і щасливу долю для себе і своїх нащадків – поколінь прийдешніх. Власне, у цьому полягає головна ідея твору. Його головна мета – у нелегкі часи протиборств систем і режимів, політичних і соціально-економічних криз, пандемій і катаклізмів докладати усіх зусиль, аби подолати труднощі і перешкоди, не втратити віру і впевненість у досягненні поставленої мети вибороти свободу і щастя. Зробити життя кращим. Ми того варті.
Роман Миколи Шокала «Берестечко» – ще одна, безумовно, помітна сторінка в українській історичній літературі і в українській сучасній історіографії. Автор зумів показати справедливу боротьбу українського народу за свою свободу і національне визволення. Битва під волинським Берестечком стала початком боротьби за нашу незалежність, її провісником. Пам’ятаймо це. І шануймо Пам’ять і Славу наших героїчних предків. Вони заслуговують того.
Мар’ян КРАСУЦЬКИЙ, письменник, почесний професор Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.
Автор:
admin
