На кам’янецькому ринку борщу не звариш

Автор: | Опубліковано Економіка Немає коментарів

Що може бути смачніше українцям за український борщ? Український борщ з тепличних та імпортних овочів!

Коли я була маленькою, то імпортні товари тільки почали з’являтись на прилавках магазинів. Тоді, наприклад, банани і апельсини були дуже дорогими і я мріяла, як колись вони будуть коштувати стільки ж, скільки цибуля і бурячки. Що ж, цей час настав! Тепер і буряки, і помідори, і цибуля вартують як екзотичні банани, а от апельсинки навіть не дотягують до них. Цитрусові можна купити в супермаркеті по 25 грн – це дешевше, ніж українська цибуля. Що ж сталось? Чому борщ став екзотично дорогою стравою? Буряки – від 22 до 45 грн за кг, помідори – від 45 до 65 грн, огірки – від 27 до 65, морква – по 20, а цибуля – по 30 грн за кг!

  • Чому так здорожчали овочі? – запитую у продавців на місцевому ринку.
  • Ми купуємо ці продукти в оптовиків, ось у них і запитайте, – чую у відповідь.
  • А нам везуть із Херсону, Тернопільщини, Білої церкви, Туреччина і навіть Чорногорії, – кажуть оптовики.

– Чому ж ціна така висока? – допитуюся.

  • То тепличні. Та й в Туреччині неврожай, – відповідають всі як один – і в інших країнах теж.
  • А чому ж українські та імпортні в одну ціну?
  • Бо в нас врожай ще гірший, ніж за кордоном! І взагалі, тепличні овочі уже закінчуються, а піде городина і… буде, можливо, й ще дорожче, – каже продавець.
  • Місцеві, кам’янецькі овочі будуть дорожчі, чому?
  • Бо неврожай! – шокувала мене відповіддю одна із продавців.
  • Але ж звідки ви знаєте наперед, що неврожай? – здивовано перепитую.
  • Та то так я сказала, – посміхається – побачим, як буде врожай, будуть дешевші.

На цій оптимістичній нотці ми завершили розмову.

У мене виникає логічне запитання: чому овочі не везуть з країн, де цього року врожай? У Польщі помідори, наприклад, від 3 злотих (тобто від 21 грн за кг), а цибуля – від 2 злотих (14 грн). І це ціни у супермаркетах, а в оптовиків ще дешевше. Але продавці намагаються підтримувати українського виробника, напевно, і ще турецького, і ще чорногорського, ну, і решту тих, у кого начебто неврожай. На запитання: «Як обирають постачальника?», на жаль, я так і не отримала чіткої відповіді.

Загалом, я зрозуміла, що Херсонський неврожай перекриває Турецький з транспортуванням товару, витратами на паливо і мито. Прилавок на ринку і в магазині – це остання ланка в довгому ланцюжку від виробника до покупця, тому ціна зростає врази. І ще, склалось враження, що продавці домовились про стандартну ціну й овочі продають за стільки, за скільки люди готові купити і щоб не дешевше, ніж в сусіда, за принципом: турецькі – по 50 грн, а наші українські чим гірші? Нічим! Отже – теж 50.

Ольга САВИЦЬКА.

Поділитися в соціальних мережах

Додати коментар