СЮДИ ПРИХОДЯТЬ ЗА ПОКЛИКАННЯМ ДУШІ
Для кожного міста однією з ознак того, що воно дійсно важливий осередок міського життя, крім власного громадського транспорту, свого вищого навчального закладу і, наприклад, водогону з гарячою водою, є наявність постійного театру. Наше місто, хоч із середини ХХ сторіччя не є обласним центром, також може похизуватися кульурним осоредком. Звісно, коли Кам’янець-Подільський був «столицею» губернії і області, театр був одним з його атрибутів. Тепер – це суто ініціатива містян. З 2011 року в Кам’янці-Подільському діє свій аматорський театр «Тандем», створений на базі Центру культури і мистецтв «Розмай», який вже через рік захистив звання «народного».
Нещодавно кам’янчани могли насолодитись останньою постановкою «Тандему», якою став іронічний детектив «Гроші. Покер. Рок-н-рол». Вистава оповідає у веселому, жартівливому тоні про бізнесово-сімейні чвари, жадібність і зраду: події, не дивлячись на сумний початок, закінчуються добре, а зло – покаране.
Засновником, режисером і беззмінним керівником театру, або навіть матір’ю, яка постійно опікується своїм дитям, є Галина КОРОТЕНКО. З нею ми поспілкувались про кам’янецьке театральне життя і його перспективи на майбутнє.
– Галино Вікторівно, – запитую, – як вам вдається у цей важкий час тримати на плаву аматорський театральний колектив?
– Перш за все для мене і для моїх колег з театру це хобі – просто подобається, а гроші – на другому плані. Так, без них неможливо повноцінно працювати і розвиватися, але якщо нема зацікавленості, якщо не гориш своєю справою, то ніякі гроші не допоможуть бути успішним. Ми існуємо виключно на пожертви наших глядачів і небайдужих громадян. В основному кошти йдуть на реквізит, поїздки на театральні фестивалі і організацію кам’янецької «Комори».
– Як функціонує аматорський театр, чим він відрізняється від професійного, який, за традицією від радянських часів, разом з філармонією мав бути у кожному обласному центрі?
– По-перше, такий театр має не тільки постійне приміщення, але й усталений репертуар. Він може собі дозволити великі постановки, більше декорацій, а актори працюють там на посаді, отримуючи певну заробітну плату від держави. Тоді ж як для акторів аматорського театру це не місце заробітку, і приходять вони сюди за покликанням душі. Ми не можемо дозволити собі таких великих постановок. Акторів у нас менше, і вони частіше міняються – трупа то збільшується, то зменшується. З різних причин люди йдуть, на їх місце приходять нові. Кузнею кадрів для «Тандему» можна вважати театральний гурток, який я веду в центрі дитячої та юнацької творчості. На базі цього гуртка діє театр-студія «Тандем». Правда, наш театр має статус народного, що дозволяє йому перебувати в приміщенні «Розмаю», проводити тут свої репетиції і виступи. Саме починаючи від отримання цього статусу, з 2012 року веде свою історію «Тандем», хоча любителі театральної гри тут збиралися ще від 2006 року.
– Ви згадали про міський театральний фестиваль «Комора», скільки уже він діє у нашому місті і які збирає колективи?
– Фестиваль «Комора» збирає різні колективи: аматорські, незалежні і навіть професійні виступають у мистецькому центрі впродовж 6 років. Приїжджають театри не тільки з України, бувають і закордонні, наприклад, з Польщі. Для нас це дуже цінний досвід побачити як працюють інші колективи, особливо поза межами України.
– Народний театр «Тандем» – це класичний театр чи сучасний?
Звісно, ми театр сучасної драматургії, класичних постановок у нас майже немає, хіба що декілька років тому була «Ніч перед Різдвом», але і її ми зробили у ви-гляді мюзиклу. Загалом виконувати класичний репертуар це прерогатива професійних, стаціонарних театрів, у яких і акторів більше, і ресурсів. Та й повторювати вистави ми не можемо собі дозволити часто. Проте, наприклад, постановка «Граємо в дружню сім’ю, або Гарнір по-французьки» уже йшла у нас тричі.
– Планами на майбутнє поділитеся?
– Загалом у минулому році пандемія дуже змінила наші плани. Ситуація досі непевна, так що на багато не загадуємо. Разом з тим надіємося надолужити згаяне. Наразі готуємося поїхати на черговий театральний фестиваль і хочемо знову цього року провести «Комору» в Кам’янці-Подільському.
Станіслав ОРЖЕХОВСЬКИЙ.
Автор:
admin
