Як на Кам’янеччині два села правди шукали

На початку квітня не тільки уся Хмельниччина, але й Україна обговорювала події на Дунаєвеччині, зокрема у селах Трибухівка, Вихрівка та Великий Жванчик. Там сталася падаль диких тварин та птахів. Тоді місцеві мешканці звинувачували підприємство «Енселко Агро» («Кернел»), яке є орендарем частини тамтешніх земель. Але наявних доказів провини Компанії виявлено не було, більше того, «Кернел» ініціював позапланову перевірку Держпродспоживслужби, щоб зняти з себе будь-які звинувачення.

Минулого тижня зустрітись з представниками компанії «Кернел» зажадали і в нашому районі. Ініціаторами зустрічі стали голова Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Руслан Нестеров та кам’янецька активістка Вікторія Кохановська. Відповідну інформацію було розміщено на офіційній сторінці Фейсбук Руслана Несторова та на Ютуб-каналі громадської активістки. Заходи пройшли у селах Баговиця й Тарасівка.

 У чому звинуватили орендаря?

Першими зустрілись з представниками підприємства «Енселко Агро» («Кернел») жителі Баговиці. Конструктивна розмова одразу потонула в обвинуваченнях та особистих образах.

• Ми маємо на меті зупинити безчинство, яке твориться через орендарів, і намітити шляхи виходу з цієї кризи. Якщо ні – будемо виганяти «квартирантів», – пригрозив Руслан Олегович.

Він звинуватив представників Компанії у тому, що вони розбивають сільські дороги, натомість не виділяють коштів на їхній ремонт. Також Руслан Нестеров нагадав, що частина мешканців села досі не має підписаних договорів на оренду землі. Згадали на зборах і про погане самопочуття людей після обробки полів, а також невчасне попередження про початок обробки земель пестицидами та агрохімікатами.

Громадські активісти продемонстрували відео, на якому техніка підприємства-орендаря набирає воду з річки Мукша, яка впадає в Дністер. При цьому, як стверджувала активістка Вікторія Кохановська, шланги, за допомогою яких здійснюється водозабір, забруднені отрутою після обробки полів, що призводить до забруднення питної води.

Натомість представники «Кернел» ознайомили присутніх з пакетом документів: дозволи на водозабір надані компетентними державними органами, зокрема Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації за погодженням з Державним агентством водних ресурсів, сертифікатами про державну реєстрацію та сертифікати якості Міністерства екології та природніх ресурсів на всі препарати, які Компанія використовує у агровиробництві. А також офіційні повідомлення, якими згідно із законодавством аграрії попереджують громади про проведення тих чи інших робіт на полях.

Спростовували представники Компанії й твердження активістів про те, що шланги на транспорті, який здійснює водозабір, забруднені препаратами. Згідно із загально-прийнятою технологією, яку використовують всі сільгоспвиробники, не лише «Кернел», транспорт, що набирає воду використовується тільки для її підвезення. А всі препарати, які вносяться, змішуються безпосередньо з водою уже в оприскувачі. Тому жодних залишків «хімікатів», за словами представників Компанії, на шлангах не може бути.

Крім цього навколо даних сіл знаходяться лише посіви кукурудзи та соняшнику. Ріпаку, який мав би в цей час оброблятись препаратами, тут просто немає. Відповідно жодних робіт з обприскування аграрії Компанії до сьогоднішнього дня ще не проводили.

Камінь спотикання – соціальна угода?

Проте головною проблемою, до якої неодноразово повертались ініціатори заходу, стало за їхніми словами, небажання «Енселко Агро» (Кернел) підписувати соціальну угоду з Слобідсько-Кульчієвецькою ОТГ, за умовами якої Компанія мала б перераховувати 150 грн за кожен орендований гектар на потреби громади.

• У нас не передбачена така форма співпраці з сільськими радами, – зазначив заступник директора «Енселко Агро» Анатолій Лисенко. – Ми готові перераховувати цю суму на конкретні соціальні проекти, але скидати кошти на рахунки ОТГ не будемо. Це пов’язано з випадками, коли гроші, які ми переводили на баланс сільських рад, не використовувались за призначенням, а мешканці сіл так і не бачили реальних покращень. Тому ми й просимо громаду подавати конкретні соціальні проекти. Зі свого боку готові допомогти з підготовкою необхідної документації.

Старший менеджер підприємства «Енселко Агро» (Кернел) в Кам’янець-Подільському районі Марія Ярова повідомила, що голова ОТГ Руслан Нестеров навмисно саботує подачу соціальних проектів, в результаті чого невикористаними у 2018 році залишились 200 тисяч гривень. Про це вона повідомляла і голову райдержадміністрації, і навіть губернатора області.

Взаємні обвинувачення тривали майже чотири години. Лише вкінці вдалось досягнути бодай невеликого конструктиву.

У Тарасівці вдалось домовитись

Після зустрічі у селі Баговиця аналогічний захід пройшов і в сусідньому селі Тарасівка.

• Не хочу, щоб мої діти переїжджали в місто, бо там зараз чистіше, – зазначив депутат сільської ради Ярослав Словінський. – Один-два рази – це збіг, більше – це вже тенденція, – прокоментував він погіршення самопочуття мешканців Тарасівки після обробки полів.

Дитячий лікар-інфекціоніст Борис Сирота сказав, що до нього звертались мешканці сіл з такими симптомами як першіння в горлі, блювота, головні болі, сонливість, проноси, алергічні реакції на шкірі. В свою чергу представники Компанії-орендаря запропонували за власний кошт провести обстеження постраждалих, щоб розібратися у причинах таких симптомів.

В ході зустрічі мешканцям Тарасівки та представникам «Енселко Агро» таки вдалось досягнути певного порозуміння і в інших питаннях.

У ході дискусії погодили наступні пункти:

• ємкості з препаратами для обприскування будуть відкриватись в присутності представників села, за наявності у них відповідних медичних довідок та дозволів, оскільки така процедура прописана законодавством;
• «Енселко Агро» («Кернел») виділить кошти на ремонт моста, який руйнується, в тому числі через проходження важкої техніки;
• представники Компанії й надалі за три дні попереджатимуть мешканців про обробку полів, яка буде здійснюватися виключно у вечірній та нічний час;
• у разі проявів отруєння через обробку полів «Енселко Агро» («Кернел») пообіцяло фінансувати транспортування хворих та проведення необхідних аналізів для виявлення причин поганого самопочуття. Хоча одразу постало питання, яким чином визначити чия саме «хімія» спричинила отруєння, адже сьогодні більшість господарств не обходиться без агрохімікатів – селяни обприскуються сади, культури в особистих господарствах.

 І про бджіл

У березні – квітні представники підприємства «Енселко Агро» (Кернел) ініціювали ряд зустрічей та круглих столів із пасічниками області. Тут розглядалися важливі для обох сторін питання.

• Ми розуміємо, що бджолярство та агровиробництво залежні одне від одного. Бджоли – це підвищення урожайності, а якісно захищені поля від шкідників – запорука кращого медобору, – пояснює Анатолій Лисенко. – Після зустрічей з пасічниками області ми створили Viber группу, учсниками якої є понад 60 пасічників області та агрономів підприємства, у якій ведеться живе спілкування двох сторін, інформується про проведення робіт, сертифікацію препаратів, оперативно надаються відповіді на актуальні питання. Крім цього, наразі на наші ріпакові поля бджолярі вивозять свої пасіки. Але найголовніше – ми відреагували на запити сектору бджолярства стосовно зміни препаратів та вибору більш безпечних засобів для боротьби зі шкідниками. Цьогоріч для боротьби з шкідниками під час цвітіння ріпаку ми придбали препарат нового покоління «Біскайя», який є безпечним для медоносних комах.

Отож, можна говорити про початок діалогу. Як зазначали мешканці Баговиці і Тарасівки, такі зустрічі – це вже велике досягнення. Залишається сподіватись, що кожен з учасників буде дотримуватись домовленостей. Адже мова, в першу чергу, йде про здоров’я наших людей, яке і має бути пріоритетом у господарській діяльності.

Євгенія СОЛОВСЬКА.