Супрунковецька «Криниченька» поєднує століття
Народна пісня – то не просто слова і мелодія. То якесь глибинно-мудре, чисте й правдиве творіння, що віками хвилює, зачаровує кожного, хто любить пісні, слухає їх, співає і, що найголовніше – береже й передає наступним поколінням. «Українська пісня! Хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність і своє бажання бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим», – писав про народну пісню геніальний Олександр Довженко.
От і в Супрунківцях цілющою джерелицею наповнилася «Криниченька» – фольклорний аматорський колектив. Співають жінки вже років зо двадцять. Бували на гостинах у сусідніх селах, виступали на районній сцені. Репертуар щоразу оновлювався, вдосконалювалася виконавська майстерність.
Та зовсім недавно вирішили перейти на, так би мовити, вужчу спеціалізацію. Віднайшли забуті зшитки зі старовинними піснями, згадали, як співали наші діди і прадіди, бабусі і прабабусі. І хоча нинішнім учасницям від 60 до 75 років, але вони не забули тих чарівних мелодій, що лунали понад століття тому. Наперебій розповідали про своїх бабусь, згадували, як, будучи дітьми, співали разом з ними.
І ожили старовинні супрунковецькі пісні. Здавалося, що десь на небесах стрепенулися душі наших предків від почутих наспівів. А «Криниченька» наповнювалася ними, перетворюючись у справжнє криничище. Встигаймо лиш черпати з нього благодатний дух рідного народу. Виринали з глибини століть луг при березі, поле на роздолі, калина під вікном, степ широкий… А над усім цим – наш народ, якого не перемогти і не переспівати.
Є у «Криниченьки» ще одна примітна деталь. Зі старих скринь дістали тогочасний одяг – спідниці зі смушковим долом, вишиті хрестиком сорочки з іменними написами «Маня», «Ганна», фартухи з мережкою і стрічками. На світлинах з домашніх архівів зображено дівчат і жінок, одягнених по-святковому (1920-30 рр.). Нинішні учасниці колективу вбрані у той же одяг.
До речі, на старовинних фото навіть дівчинка одягнена в такий стрій. Це Ольга – мати сестер Ганни Баблинюк і Надії Унятицької, які своїми чарівними голосами прикрашають «Криниченьку». У колективі співають дві матері-героїні – Ганна Баблинюк і Ганна Чичановська. Окрім них, з піснею в душі живуть Ольга Надєждіна, Галина Кияшко, Євгена Жмурко, Ганна Кшемінська та наша невгамовна співуча красуня Валя Прудиус – директор сільського Будинку культури.
І найприємніше, про що не можна не розповісти. 11 грудня 2017 року супрунковецька «Криниченька» захистилася на звання народного колективу. А 19 січня, на Водохреще, в Гуменцях проводився фестиваль колядок і щедрівок. Там урочисто вручили посвідчення про присвоєння звання народного фольклорному аматорському колективу «Криниченька».
Щиро вдячні за постійне сприяння розвитку культури, за допомогу голові сільської ради Гуменецької ОТГ Інні Абдулкадировій. Інна Григорівна робить усе можливе й неможливе для поліпшення життя громади. Маючи таку підтримку, «Криниченька» не зміліє, не висохне, а даруватиме усім свою цілющу джерелицю – народну пісню.
Ганна КШЕМІНСЬКА. с.Супрунківці.
Автор:
Лічкевич Юлія
