ТУТ, В РІДНОМУ КРАЇ, КАЛИНА ЦВІТЕ, МАМИНІ ОЧІ ЧЕКАЮТЬ ТЕБЕ
Ці дещо перефразовані слова із відомої пісні «Біля тополі» польського гурту «Еней» стали лейтмотивом для закладення у Кульчіївцях алеї Пам’яті Героїв, які полягли у російсько-українській війні. Ініціатором її створення стала староста Кульчієвецького старостинського округу Світлана Морочковська.
Відкриття співпало з Днем Героїв. На світлинах – хоробрі воїни-земляки, які полягли від рук російського агресора, починаючи від проведення антитерористичної операції й за час повномасштабного вторгнення рф в Україну:
КОЛІСНИК Дан Вікторович (30.12.1989 – 26.10.2014) з Калиня;
ЛОСЬ Микола Миколайович (05.06.1983 – 23.05.2022) з Княжполя;
КАШЛЕЙ Сергій Володимирович (03.09.1972 – 24.05.2022) з Княжполя;
САБАДАШ Сергій Володимирович (24.05.1979 – 05.06.2022) з Фурманівки;
ГРОШОВ Сергій Леонідович (02.06.1983 – 25.09.2022) з Калиня;
ЯЗЛОВІЦЬКИЙ Дмитро Михайлович (02.04.1997 – 18.02.2023) з Княжполя.
Шість пар мужніх і відданих своїй Батьківщині очей дивляться на перехожих з портретів… Щоб ми вічно пам’ятали ціну тихої ночі і ранкової кави, прогулянки в парку і вечері в родинному колі.
А ще, це те святе місце, куди можуть прийти згорьовані родичі, знайомі, близькі, аби віддати шану найріднішим.
Ось і для батьків Миколи Лося відтепер є куди завітати, аби поговорити зі своєю кровинкою, вдивитися у до болю знайомі риси обличчя, бо ж сім’я не змогла цього зробити раніше. Минув вже рік від трагічної звістки про смерть Героя, але тіла свого синочка батькам не повернули, вони й досі не знають, де покоїться його прах.
Мати полеглого Героя Дана Колісника Галина Петрівна зазначила, що завжди мріяла, щоб пам’ять про її сина та його побратимів-земляків назавжди залишилась у пам’яті поколінь. За 9 років, відколи загинув Дан, нарешті знайшовся цей клаптик землі на малій батьківщині, де вшанували відважних захисників. «Я безмежно вдячна за це громаді, особливо нашій старості Світлані Григорівні Морочковській, яка втілила в реальність не лише мої мрії, а й інших родин старостату, які втратили на війні своїх дітей, чоловіків, батьків… Приємно, що подія відбулася без пафосу, величі. Ми відчули тут душевну теплоту, співпереживання, розуміння нашої найбільшої втрати – загибелі найрідніших серцю людей».
Такої ж думки і дружина загиблого Сергія Сабадаша Тетяна Борисівна: «Хочу подякувати усім тим людям, хто долучився до доброї справи. А ще дякую за постійну підтримку, допомогу. Це нині для таких родин, як наша, дорогого вартує. Спасибі, що підтримуєте світлу пам’ять про наших хлопців, які віддали життя за світле завтра».
«Так, наші земляки віддали найдорожче, що є в людини, – життя – задля того, щоб ми могли жити під мирним небом, могли розбудовувати наші села. Їхня жертовність вимагає від нас відповідальності завжди цінувати цей подвиг», – доєднується до розмови староста Кульчієвецького старостату Світлана Морочковська. Як каже жінка, цей задум виношувався давно, його підтримав голова Слобідсько-Кульчієвецької ради Юрій Волощук. Із проектом конструкції допоміг директор клубу Калиня Володимир Колісник, портрети місцевих Героїв замовили через княжпільчанина Олександра Шмігеля. А жителі старостату Олег Шельварчук та брати Володимир і Борис Колісники допомогли встановити експозицію. Слід віддати належне і працівникам культури та старостату Аллі Линюк, Наталії Мисик, Ользі Афрамчук, які теж активно долучилися до відкриття пам’ятної алеї.
«Вкрай важливо увіковічнити пам’ять про Героїв за допомогою таких постаментів із портретами, також у книжках, відкритих уроках та відповідних матеріалах.
Звісно, нам хотілось би, щоб цих портретів було якомога менше, щоб захисники повернулися живі та здорові. Але маємо зберігати цю пам’ять для громади, для наступних поколінь», – пояснив сільський голова.
І незважаючи на те, що алея Героїв тут зовсім недавно, щодня сюди приходять люди, щоб пом’янути, постояти в тиші і попри рутинні справи мирного села згадати, що війна триває, і нині герої на фронті потребують підтримки з тилу.
Надія ЄРМЕНЧУК.