ЛІКУВАЛЬНА ВЕРБА

Із давніх часів вербу в народі застосовували для лікування різних захворювань. Ще тисячоліття тому давні лікарі знали про здатність вербової кори знімати біль і полегшувати страждання. І єгиптяни, і північноамериканські індіанці використовували один і той же рецепт для усунення больових відчуттів. Вони заливали окропом очищену вербову кору і робили настій протягом деякого часу.

Не міг обійти цілющі властивості верби й давньогрецький лікар Гіппократ: у V столітті до нашої ери він рекомендував застосовувати вербовий екстракт при гарячкових станах або хворобливості. Давньоримський лікар Діоскорид і перський учений-енциклопедист Авіценна (Абу Алі Ібн Сіна) також описали особливості лікарського вживання кори і соку цього дерева.

Заготовляти кору необхідно весною з дерев, яким не більше шести років, під час початку сокоруху, але до настання цвітіння. Робити це слід обережно: якщо зняти з дерева забагато кори, то воно загине. Вибирати кору потрібно товщиною 1-4 мм, потім її розрізати, в’ялити на сонці й сушити в сушарках, поки вона не почне ламатися. Готову сировину можна зберігати до чотирьох років у картонних коробках.

Кілька народних рецептів використання верби.

При захворюванні суглобів, артриті, артрозі використовують відвар кори. Потрібно залити столову ложку подрібненої кори склянкою окропу і варити 30 хвилин на водяній бані. Процідити. Вживати теплий відвар по столовій ложці 3-5 разів на день перед прийомом їжі.

Від малярії п’ють чай із вербової кори. Для цього половину чайної ложки подрібненої маси заливають 200 мл води і кип’ятять до зменшення обсягу рідини вдвічі. Приймають кілька днів натщесерце вранці. Для поліпшення смаку можна додати в чай трохи меду.

При гастритах, запаленнях шлунково-кишкового тракту, ентероколітах готують такий відвар: столову ложку подрібненої кори заливають 200 мл води і варять протягом 30 хвилин, проціджують і доводять відвар до початкового об’єму. Приймають по столовій ложці чотири рази на день перед їдою.

Від діареї застосовують такий відвар: столову ложку подрібненої кори заливають 400 мл води і кип’ятять протягом 30 хвилин, проціджують і доливають кип’яченої води до початкового об’єму. Приймають по 2 столові ложки три-чотири рази на день.

При варикозі рекомендую приймати ванночки з відвару кори верби. Для цього залити окропом склянку сухої подрібненої кори, настояти пів години, додати в миску з гарячою водою й опустити туди ноги. Процедуру робити, поки вода тепла. Застосування таких ванночок ефективне від підвищеної пітливості ніг, для лікування захворювань шкіри, у тому числі грибкових та трофічних виразок, бешихових запалень, фурункульозу.

Щоб не пітніли руки, також використовують ванночки з вербової кори. Чайну ложку подрібненої сухої кори залити 2 склянками холодної води і настояти протягом 8 годин. З настою робити ванночки для рук тривалістю 5-15 хвилин.

Для загоєння ран їх присипають порошком із сухої вербової кори. Разом із цим можна вживати порошок всередину по 1 грамові, запиваючи водою, три рази на день після їди.

Від головного болю допоможуть молоді гілки верби. Їх потрібно злегка розмочити і прикласти до чола, закріпивши шарфом або хусткою.

Сік вербової кори використовують, щоб зберегти і підкреслити красу. Він сприяє розгладженню дрібних зморщок, знімає запалення шкіри і прибирає почервоніння. Сік отримують із свіжої подрібненої кори, у ньому змочують серветку і прикладають на обличчя. Відвар кори верби і кореня лопуха використовують для ополіскування і миття голови. Він позбавляє від лупи, свербіння і запобігає випадінню волосся.

Народна медицина радить застосовувати відвар вербової кори при лікуванні ревматизму або для зняття жару. Для цього необхідно взяти 15 грамів подрібненої вербової кори і залити 0,5 л води, а потім пів години кип’ятити на повільному вогні. Відвар процідити і додати води до попереднього об’єму. Приймати три-чотири рази на день по дві столові ложки.

Не рекомендується використовувати відвар вербової кори при виразковій хворобі, гаст-ритах з підвищеною секрецією кислоти, при вірусних інфекціях і дітям до 16 років. Адже вербова кора дуже багата різними саліцилатами, а вони можуть викликати пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, підвищивши рівень кислотності, а у дітей і підлітків викликати виникнення синдрому Рея.

Оксана СКИТАЛІНСЬКА, дієтолог.

Поділитися в соціальних мережах