НА ВАРТІ ЗДОРОВ’Я ЛЮДСТВА

Малюк Лакі (з англійської – щасливий) – улюбленець сім’ї, та нещодавно дуже постраждав. Страшний рудий котисько – вуличний Карабас-Барабас, упіймав кошеня, роздер йому вушко. Отож, господарі повезли свого вихованця до хірурга, водночас й інфекціоніста (відкрита ж рана), до дерматолога (бо й шкіру необхідно відновлювати) та до невропатолога й психотерапевта (малий неабиякий стрес отримав!).
Але найдивовижніше (ми часто над цим і не замислюємося), що за всіма цими спеціалістами стоїть одна особа – лікар ветеринарної медицини. Він дійсно, як мовиться, і жнець, і швець, і на дуді гравець…
Ось про це та про інші цікаві речі напередодні професійного свята ветеринарів говоримо з начальником районної лікарні ветеринарної медицини Віктором КОЗАКОМ.

– Вікторе Миколайовичу, мабуть, звичайному лікареві все ж таки легше надавати допомогу?

– Не знаю, чи доцільне це порівняння: в принципі праця медика дуже відповідальна, бо йдеться про життя і в тому, і в іншому випадках. Але якщо брати в тому розрізі, що, до прикладу, жодна тварина чи птах не можуть розповісти про те, що їх турбує, чи вказати на місце, де болить, то дійсно ветеринару складніше діагностувати (за відсутності явного поранення) хворобу та й у подальшому займатися лікуванням.

– Утім, ви особисто не пожалкували про свій вибір?

– Я – ні, ось уже сімнадцять років у ветеринарії. Та й упевнений, що 38 моїх колег, що обслуговують ветеринарні дільниці у Жванці, Грушці, Оринині не хотіли б міняти свій фах на якісь інші заняття. Тому в переддень Дня ветеринара хотів би їх усіх привітати, побажавши всіх гараздів й надалі бути відданими своїй справі.

– Перші відомості про ветеринарне діло з’явилися ще в 4 тисячолітті до н.е., та задачі залишаються тими ж і сьогодні?

– Звісно, це і здійснення ветеринарно-санітарного нагляду, попередження спалаху епідемій, від яких можуть постраждати й люди, і безпосередньо лікування як великої рогатої худоби (хоча нині різко зменшилась кількість поголів’я), так і птиці, дрібних тварин.

– Містяни (та й мешканці навколишніх сіл) частіше звертаються по допомогу для котів, песиків. Коли для вас найгарячіший час?

– Певно, що весною й восени (починаючи з кінця вересня). Активізується сумнозвісний кліщ, який мігрував до наших країв порівняно недавно. А він, як відомо, переносить збудник піроплазмозу. До слова, вражає більше собак. Крім того, у них же розповсюджена така важка вірусна хвороба, як ентерит. Це стосується цуценят до одного року, саме в них з падінням імунітету вірус пошкоджує слизову кишківника.

– А якби були вчасно вакциновані?

– У тому й справа. Щеплення оберігає від сумних наслідків. Та не кожна людина-господар пам’ятає, що вже з 3 місяців улюбленця треба везти до ветеринара. Буває, коли ми робимо подвірний обхід з цією метою, не всі хазяї йдуть назустріч нам. А ми у той же час хочемо попередити і таку страшну хворобу, як сказ, який переважно приносить лис, а разом з тим у зоні ризику й люди. Так що нашим намірам убезпечити населення потрібно сприяти.

– На сказ можуть захворіти не тільки собаки й коти?

– Дійсно, його можуть принести й, на перший погляд, невинні хом’ячки чи морські свинки. Так що треба бути вкрай уважними до симптомів, які можуть з’явитися у домашніх тваринок: посилена слинотеча, агресивна поведінка, параліч нижньої щелепи…

– Знаю немало прикладів, коли, скажімо, коти роками проживають на верхніх поверхах у квартирах. Вони у повній безпеці?

– На жаль, ми не можемо гарантувати її, бо ж саме людина може принести віруси на взутті, одязі, сумці. І тут різні хвороби чатують на наших підопічних.

– В останнє десятиліття почастішали масові падежі кролів. Чому?

– Міняється клімат не на краще. Сьогодні говоримо вже про такий факт, як глобальне потепління. Аномальна затяжна спека провокує розмноження різноманітних вірусів. От і маємо небажаний результат. Фахівці радять більше давати можливості цим пухнастикам проводити час не в клітці, а на більш обширній території, загородженій сіткою. От на цій умовній «волі» тварина дасть собі більше ради.

– Наскільки я знаю, в державі існує закон «Про захист тварин», це сприяє збереженню їхнього здоров’я?

– Почнемо з того, що закон треба виконувати. А ще ми не маємо достатнього фінансування, аби забезпечити нашу галузь усім необхідним. Справедливості ради зауважу, що з коштами останнім часом ситуація покращилася.

– На початку інтерв’ю ми зупинялися на багатопрофільності Вашої професії. І далеко не все перерахували.

– Так, бо ж не називали акушерство і гінекологію, офтальмологію, терапію, отоларингологію… Універсальність насправді притаманна ветеринарії. А ще є теж цікавий аспект – недарма кажуть, що звичайний лікар зцілює людину, а ветеринар – усе людство.

– Ні додати, ні забрати, бо саме люди цієї професії рятують цілу екосистему, в котрій живуть поруч homo sapiens і живі істоти. Таке співіснування надає цьому світові гармонії й балансу – необхідних умов узагалі життя на планеті.

Лариса МАСЛОВА.