СТАРІСТЬ МОЖЕ БУТИ КРАСИВОЮ
Проживши немало років, 38 із яких нероздільно з медициною, можу впевнено говорити про деякі речі, наприклад, старість.
Звісно, старість – це хвороби, незручності, біль, безпорадність, часто – втрата пам’яті. Старість вважають невиліковною і радять приймати як неминучість. Статистика стверджує, що в середньому кожний, хто переступив 50-річний рубіж, має дві хронічні хвороби. У 70-річних їх більше. Процес старіння не болить. Не відчувається, як збільшується маса тіла. Непомітно з’являються проблеми з пам’яттю, настроєм, травленням. Підвищується тиск, дошкуляє безсоння… І все ж старість може бути красивою!
Працюючи хірургом, я бачила важкі ускладнення хвороб, які починалися з «дрібниць»: стресів, малорухливого способу життя, зайвої ваги, абсолютного ігнорування здорового харчування, зловживання алкоголем, куріння.
Нині, працюючи дієтологом, нерідко маю справу з пацієнтами, які хочуть отримати все й одразу, тобто позбутися за місяць (!) десятків кілограмів, які наростали роками.
У школі вчать важливих предметів. Пояснюють: хочеш бути освіченим? Доклади зусиль, і станеш. Хочеш знати мови? Опановуй! Але найголовнішого: як досягти здорового (фізично й ментально) довголіття, ніхто не вчить. Нас не привчили до того, що за струнку статуру теж потрібно боротися. Як? Рухатись, не потурати своїм бажанням щодня їсти досхочу пельменів, салямі, печива, запиваючи все лимонадом, а на додаток ще й затягнутися сигареткою…
Чому серед нас так багато огрядних і через це хворих людей? Бо вони не дотримуються еволюційно сформованих потреб: харчуватися простою їжею, багато рухатися, лягати спати до опівночі. А ще – бути ближче до природи, постійно розвиватись, а не «розкисати», не боятися змін.
Нас не вчили, що хороші стосунки також вимагають зусиль. Здоровий спосіб життя – це теж зусилля.
Для декого салат – морква з буряком – не смачно та й примітивно. Їсти двічі-тричі на день – нездійсненно. Звичніше жувати повсякчас, до чого й спонукає розвинена індустрія швидкої їжі. А тут ще й дієтологічні асоціації світу радять під’їдати частіше, мовляв, «мозок потребує глюкози». Тим часом мозок уже задихається від запалення та інсулінорезистентності, що веде до гормональних та інших порушень.
Ніколи не пізно розпочати оздоровлення свого життя, тобто зробити його простішим і щасливішим. Не вагайтеся, змінюйтеся. Завтра зранку випийте склянку води й лише після того, як добре порухаєтеся, з’їжте легкий сніданок.
У кого зайва вага, обід можна пропустити. І навіть сніданок…
Оксана СКИТАЛІНСЬКА, дієтолог.
Автор:
admin
