НА ЩО ЖИТИ ДАЛІ, або Що робити, коли немає фінансової подушки?
Карантин триває вже чотири тижні і ще мінімум буде стільки ж. Це час тотальної самоізоляції, але не всі українці можуть дозволити собі не працювати тривалий термін…
За даними різних соцопитувань, тільки приблизно 10-15 % населення мають заощадження для того, щоб прожити півроку; лише 20% респондентів заявили, що зможуть «протягнути» – два місяці, а решта (понад 65%) – взагалі не протримаються без фінансових надходжень більше місяця.
Постає запитання, що робити далі людям, які знаходяться у відпустці за свій рахунок? Або взагалі були звільнені. Як бути перукарям, офіціантам, баристам, реалізаторам, бібліотекарям, водіям пасажирських міжміських перевезень? До когорти безробітних додались ще водії місцевих «маршруток». Добре, коли в родині є учитель або медик. А що робити тим, хто живе з дітьми сам, не маючи підтримки з боку родини. Ситуація непроста. З одного боку – заходи безпеки – це правильна міра, яка оберігає від смертоносного вірусу. А з іншого –з’являється загроза померти від банального голоду, а не від пневмонії… Але з кожної ситуації мусить бути вихід.
Тотальна економія: купувати найнеобхідніше. Тобто тільки продукти та засоби гігієни. Натомість економити на одязі, взутті, косметиці, розвагах та, звісно, на транспортних послугах. Але скажіть, як дивитися в очі дитині, яка попросить цукерку або захоче фруктів?
Термінова перекваліфікація та підробіток. Дистанційна робота або робота кур’єра – ось два варіанти, які можуть стати джерелом тимчасового прибутку. Проте й тут є своє «але». До прикладу, більшість вакансій, які пропонують пошти або кафе, це кур’єр з власним авто або скутером. На жаль, не кожен має транспортний засіб. Крім того, якщо навіть фірма надає авто, потрібно мати досвід і водійське посвідчення. Звісно, є вакансії піших кур’єрів, але їх небагато. Щодо дистанційної роботи, то тут потрібно бути обережним, адже у Facebook багато шахраїв, які вербують, обіцяючи золоті гори, а потім не платять ані копійки. Тому якщо все ж ви підрядились на таку роботу, вимагайте, щоб оплата здійснювалась щоденно. З приходом весни починається будівельний сезон, тому з’являються оголошення на кшталт «потрібен підсобник» або «розвантажити будматеріали» і тому подібне. Хто не боїться важкої фізичної праці й сам може опублікувати оголошення на OLX, пропонуючи послуги вантажника, водія чи підсобника. І навіть, якщо у вас зовсім інша професія, – в умовах карантину не слід нехтувати тимчасовими заробітками.
Так чи інакше, а карантин все одно коли-небудь закінчиться і ми всі повернемося до звичного ритму життя.
Кредит, ломбард. Якщо справи взагалі кепські і навіть немає коштів на харчування, можна звернутись до послуг ломбардів або взяти міні-кредит у банку (навіть не виходячи з дому). Але потім доведеться сплачувати чималі відсотки. Та все ж це краще, ніж піддавати «тортурам голоду» власних дітей та себе самого.
Є, звісно, варіант пограбувати банк, бо маску має кожен. Та нам, законослухняним громадянам, не личить порушувати закон. Проте, як кажуть, від суми і від тюрми – не зарікайся. Отже, послухаємо, як «викручуються» нині малозахищені верстви камянчан:
Ольга, 39 років – перукар
– На жаль, перукарня зачинена вже більше трьох тижнів. Тож кошти закінчуються. Можливо, ще з два тижні «протягнемо», а далі й сама не знаю, що робити. Молю Бога, щоб змилувався над нами. Маю трійко діток, тому більше хвилююся саме за них…
– Олю, чи не практикуєте перукарню на дому, адже, на скільки знаю, раніше клієнти приходили до Вас у приватному порядку.
– Зараз люди остерігаються. Та й і я не хочу наражати свою сім’ю на небезпеку. Понад усе люблю своїх дітей та чоловіка, тому не пробачила б собі ніколи, якби з ними сталося лихо через мене. Отож, у квартирі тільки ми.
– Чужим зась?
– Саме так.
– Де працює і чи працює зараз Ваш чоловік?
– Він – водій у будівельній фірмі. Наразі перебуває у відпустці.
Олег, 26 років – барист
– Олеже, чим займаєшся, як вдається виживати в умовах карантину?
– Кепсько, бо кошти вже скінчились. Я й так отримував небагато, один працював. Дружина наразі з малечею у декреті. То ж якщо найближчим часом ситуація не зміниться на краще, поїдемо у село до батьків.
– Чи робив спроби десь підзаробити?
– Так, одного разу розвантажував меблі. Але це не постійно, хоч давно дав оголошення на OLX.
Валентина, 47 років – швачка
– Валентино, як Ви? Чи маєте кошти на прожиття?
– Залишилось небагато. Намагаюся не часто ходити до магазину.
– А як із замовленнями? Працюєте на дому?
– Після закриття майстерні не одразу, але все ж дала оголошення в газету. Отримала замовлення на пошиття масок. І ще декілька від постійних клієнтів. Не хочу зайвий раз контактувати, але все ж мушу. Я одна. Син далеко, та й у нього своя сім’я, тож доводиться розраховувати виключно на себе…
Дивує позиція влади, адже незрозумілим і несправедливим, до прикладу, є рішення президента про виплату усім без винятку пенсіонерам тисячі карбованців. Оскільки розмір пенсій у всіх різний. І якщо у когось пенсія до 5000 грн, і він отримає ще одну… то це майже злочин. Хіба ж це цільова допомога малозабезпеченим? В той час як у сусідній квартирі залишатимуться без їжі діти з матір’ю-одиначкою, яка працювала, приміром, перукарем чи офіціантом? Так, є можливість стати на облік до центру зайнятості… Але чи ця мізерна платня надовго «залатає» дірки в бюджеті пересічних українців? Мабуть, ні. Лише одна надія – це швидке завершення карантину.
Отож, життя продовжується, тож дай Боже нам усім здоров’я, віри в майбутнє й терпіння! Підтримуймо один одного! І пам’ятаймо: карантин обов’язково закінчиться, і все у нас буде добре.
Денис ГАНЧУК.
Автор:
admin
