Хижацька арифметика, або Хто ж має посприяти трудязі-бджоляру?

Автор: | Опубліковано Суспільство Немає коментарів

Старенький пасічник ледь-ледь обходив господарство, тож дерево, звалене негодою, залишалося неприбраним.
За деякий час на зміну дідусеві прийшов молодий чоловік і заходився наводити лад. Незабаром покликав товариша, щоб відкинути суху колоду. Та коли підняли її, не повірили очам – у ній не просто жило, а процвітало бджолине сімейство із таким запасом меду, хоч півсела пригощай.
– Як бачите, – каже кандидат сільськогосподарських наук, доцент ПДАТУ Олександр ШУТЯК, – бджоли можуть цілком обійтися без нас.

Розмова відбувається на університетській навчальній науково-виробничій пасіці в дні, коли навчально-дослідницька база «Бджільництво» входить у свій п’ятирічний ювілей.
А оскільки інтерес Олександра Володимировича тягнеться з діда-прадіда, мені цікаво почути його думки щодо плюсів і мінусів цієї шляхетної справи.
…У сумнозвісному тридцять третьому його родина заховала від конфіскації (усе геть мало бути колгоспним) п’ять вуликів, бо ж саме садовина й мед рятували сім’ю.
Та й донині 88-річний Дмитро Павлович займається бджолами.
Його ж онук, Олександр Шутяк, після закінчення вишу пішов працювати рядовим пасічником у кооператив, аби набратися досвіду, щоб надалі викладати студентам не лише теоретичні основи, а й ділитися власним досвідом.
– На пасіці стоїть така благодатна тиша. Ось чому тут, – розмірковує Олександр Володимирович, – ніколи не відчуваю нервових моментів. Аура… Але до ідилії далеко…
Відтак говоримо про те, як непросто живеться нині працьовитій комасі та справжнім пасічникам – не тим аматорам-бізнесменам, які хочуть «витиснути» з бджоли за максимумом. Насправді в шані завжди було справедливе партнерство. Виходячи з цього, людина не повинна:
Ш ускладнювати бджолину комунікацію в просторі через вплив колірних спектрів магнітних полів (шкоду завдає стільниковий зв’язок);
Ш впливати негативно на імунітет комахи через використання пестицидів (неконтрольовано надмірне) і вирощування ГМО-рослин;
Ш ігнорувати селекцію, зміцнюючи аборигенні породи, пристосовані до умов країни.

На жаль, в погоні за швидкостиглим прибутком, некомпетентністю кадрів, жадібністю, коли бджолу залишають на мізерній «пайці», галузь може бути знищена. За злочином, як водиться, – невідворотнє покарання.
Тобто соціум перестане лікуватися такими унікальними за складом продуктами – медом, воском, пергою, маточним молочком, прополісом, трутневим гомогенатом, бджолиними отрутою, підмором… Полями заволодіють бур’яни, бо ж культурна рослинка чекає на запилення. Не спритний ділок, який, за великим рахунком, рубає сук, на котрому сидить, а поміркований, далекоглядний і терплячий, мудрий хазяїн урятує екосистему на чолі з царицею її – Бджолою.
– Дід, – пригадує Олександр Володимирович, – за зиму так наробляється біля вуликів (уставав о п’ятій), а все одно жаліється на брак часу.
Саме таких пасічників і хотілося привітати в День бджоляра, побажавши їм довголіття й успіхів.
І кожному з нас не завадило б повчитися у цієї малесенької мудрої комашки, яка, не встигаючи навіть скористатися плодами своєї нелегкої праці в ім’я юного потомства, йде з життя. Ніхто ще не перевершив цих особин у досконалості будівництва сот, правильному розподілу обов’язків у сім’ї та безкомпромісності відносин з точки зору цінності внеску між членами родини.
Ми ж за своє втручання в їхнє існування хочемо захмарних статків, а це навіть й аморально.
Сьогодні пересічному фермеру-пасічнику пропонують один євро за кілограм солодкої продукції. Посередник реалізує її, скажімо, за кордон за два з половиною євро, за «бугром» наш медок коштуватиме вже три з половиною євро – хижацька арифметика.
Хто ж має посприяти трудязі-бджоляру? Звісно ж, держава! Та галузь наразі розвивається не завдяки, а всупереч.
Не так давно заведений порядок реєстрації пасік та видача в зв’язку з цим ветеринарно-санітарних паспортів не гарантує ні екологічного благополуччя території, ні уникнення інших ризиків.
Отже, потерпаємо не тільки від глобально несприятливого кліматичного фактору, а й, у першу чергу, від людського. Він же з розряду міцного горішка.
Лариса МАСЛОВА.
P.S.: Якоїсь миті назвала Олександра Шутяка завідувачем кафедри бджільництва, хоча з’ясувалося, що її нема: економіка країни не тягне на появу такої структури. Втім, бджолам усе одно, бо для них головне, щоб поруч був надійний, відданий друг.

Додати коментар