Пасічники та підприємці Кам’янеччини зустрілися, аби знайти консенсус

Автор: | Опубліковано Новини Немає коментарів

«Якщо на Землі зникнуть бджоли, то через чотири роки зникне й людство», – ці слова приписують відомому вченому Альберту Ейнштейну. Не знаємо, наскільки видатний фізик розумівся в сільському господарстві, але в цих його словах раціональне зерно таки є. Бо ж на цих маленьких комахах тримається не лише виробництво меду та супутніх продуктів. Від них залежать значний сектор фармацевтичного виробництва, сільськогосподарська галузь тощо. Звісно, проблема зникнення бджіл глобальна, але вирішити її на рівні держави буде неможливо, якщо кожен на місцях не робитиме все, аби захистити маленьких трудівників.

Кам’янеччина впродовж останніх років неодноразово стикалася з проблемами такого характеру. Щоправда, загибель бджіл на наших теренах спричинена, в основному, застосуванням невідповідних засобів захисту рослин. Якраз цій темі і було присвячене засідання, що відбулося в приміщенні райдержадміністрації 31 жовтня під головуванням заступника очільника РДА Миколи Чумака та за участі начальника відділу агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Надії Сузанської. На нього запросили бджолярів району, представників агроформувань, що провадять діяльність на території Кам’янеччини, та відповідних служб, зокрема Кам’янець-Подільського міськрайонного управління ГУ Держпродспоживслужби.

Мета зустрічі, як її окреслила Надія Сузанська, полягала в інформуванні бджолярів та представників агроформувань про механізми та порядок дій при обробітку засобами захисту рослин, а також зміни в законодавчих актах на державному рівні, які стосуються діяльності і пасічників, і аграріїв. Ще одним вагомим завданням для зібрання було налагодження конструктивної співпраці між бджолярами, сільгосппідприємствами та відповідними державними відділами й службами заради попередження в майбутньому неприємних інцидентів, що призводять до масової загибелі бджіл, а відповідно і значних збитків.

Про вимоги, які ставляться перед агроформуваннями щодо попередження населення про дату й час проведення обробітку полів, присутнім розповів заступник начальника Кам’янець-Подільського міськрайонного управління Головного управління Держпродспоживслужби, пасічник зі стажем Василь Павліковський. Наголосив Василь Анатолійович і на тому, які заходи із запобігання отруєнню та загибелі бджіл були проведені у районі впродовж останнього року.

Про юридичні аспекти справи повідомив головний спеціаліст цього ж підрозділу Держпродспоживслужби Віктор Сеник. Зокрема, він зупинився на реєстрації та паспортизації пасік. Ці процедури дуже важливі, оскільки саме вони є вирішальними у випадках, коли йде мова про судові справи, а також дають можливість простежити, звідки саме надходить мед, що експортується. Варто зазначити, що Україна є найбільшим експортером меду у країни ЄС, тож питання якості наразі стоїть дуже гостро.

Дружнє спілкування непомітно переросло в гостру полеміку, адже питання, які розглядалися, зачіпали за живе всіх. Згадали й випадок, що стався ще 6 червня в с.Кульчиївці, коли внаслідок обробітку полів падіж бджіл стався у 7 господарствах, загинуло близько 180 бджолосімей.  І хоч сталася трагедія майже 5 місяців тому, крапку в цій історії досі не поставлено. У свідомому затягуванні вирішення ситуації та бездіяльності голова Кам’янець-Подільської спілки пасічників Ігор Севастьянов звинуватив районну владу. У відповідь Микола Чумак зазначив, що райдержадміністрація не розпоряджається землями в районі, а відтак не може дозволяти чи забороняти комусь обробляти їх. Не має вона й повноважень, аби впливати на підприємця, якого пасічники звинувачують у загибелі бджіл. Тож Микола Петрович порадив бджолярам звертатися до суду.

Чи вдасться знайти компроміс усім сторонам, побачимо менше ніж за рік, коли весняні поля забуяють зелом і потребуватимуть хімобробки. Якщо ж, не дай Боже, наступного року комашки знову падатимуть у польоті, так і недонісши до вулика свою дорогоцінну ношу, то гріш ціна нашим сьогоднішнім зібранням і намаганням.

                                                                                                                                                                                                                                            Тетяна ПРОСЯНА

Додати коментар