На Кам’янеччині на адресну допомогу годі сподіватися

Автор: | Опубліковано Новини Немає коментарів

Відколи введено пільговий проїзд, відтоді точаться розмови, аби його перевести в площину адресної допомоги. Це б справедливо розділило «соціалку» між пільговиками. А так населення опинилося в нерівних умовах: хтось проїде задарма, а декому ні вік, ні здоров’я не дає навіть вибратися з хати, не те що вирушати в дорогу. Навесні уряд вирішив переломити ситуацію та монетизувати пільгу на проїзд. Замість безкоштовного перевезення окремі категорії населення, в тому числі і пенсіонери, мають отримувати гроші на руки, якими розплачуватимуться. Облдержадміністрації затверджують розміри щомісячних виплат пільговикам, а місцева влада приймає рішення, чи відшкодовувати населенню готівку чи залишити все як є. Вже тоді нововведення багатьма сприймалося як популізм, адже кошти на компенсацію повинні шукати в своїх бюджетах органи місцевого самоврядування.
Аби забезпечити монетизацію в повному обсязі району необхідно віднайти 12 мільйонів гривень, а це половина районного бюджету. Тож на неї годі розраховувати.

  • Ми залишаємо в силі пільговий проїзд. Безоплатно громадський транспорт везтиме за старою схемою – двічі на місяць, – повідомив начальник управління соціального захисту населення Петро Середа.

Наразі йде мова, аби зберегти пільгу, не те що виплачувати готівку. З 2016 року держава перекинула пільгове перевезення на місцеве забезпечення, і обмежена районна казна з горем пополам справлявся з ним, щоразу скорочуючи безкоштовні дні. Але навіть той куций шматок, що лишився від пільги, обходиться районному бюджету в 1млн грн. Його збирають як в тому виразі з сільських рад по нитці.

  • Ми з скрипом втримали безкоштовне перевезення, що в же говорити про адресну допомогу. Маємо цілий список громад, що не перечислили кошти на проїзд. Тоді пишіть, що не будете забезпечувати програму й пояснюйте це своїм мешканцям, – прокоментував голова РДА Василь Сукач.

Попри районне рішення громади залишають за собою альтернативу готівкового розрахунку з пасажирами окремих категорій населення. В теорії пільговики багатих сільських рад можуть складати собі плани на «живі» гривні, та в реальності вони рушаться як картковий будиночок, судячи з того як ради поспішають делегувати фінанси на пільговий проїзд.

Юлія ЛІЧКЕВИЧ.

 

Додати коментар