Сусід у сусіда краде, або Як злодії Гаврилівці окупували

Автор: | Опубліковано Кримінал Немає коментарів

Нещодавно до нашої редакції від уродженки села Гавриліці І.Кравчук надійшов лист, де жінка в розпачі від розгулу та безкарності злодіїв, які облюбували цей населений пункт. Пропонуємо його зміст.

«Доброго дня! Прочитала у вашій газеті (19.07.19р.) статтю «Намагалися викрасти дитину». Я вдячна усім, хто порушує такі важливі питання, оскільки сама маю дітей. Разом із тим мені хотілось би привернути увагу керівників Жванецької територіальної громади до такого зла, як злодійство.
Народилась я в Гаврилівцях і досить часто тут буваю, бо тут живуть мої найближчі родичі. Про розквіт крадіжок у рідному селі чула багато. Крадії, відчуваючи безкарність, вже зовсім знахабніли. Якщо раніше цупили залізяччя, то останніми роками почали обкрадати сараї і навіть хати. Виламують двері, вікна, пробивають діри в стінах, зривають покриття і залазять в оселі чи господарські будівлі через дах. У Гаврилівцях від таких крадіжок постраждала майже чи не кожна друга хата. Недавно і в моїх родичів викрали із сараю бензопилу і 15 метрів кабелю.
Швагро пішов до знаного в селі злодюги, але його мама підняла такий крик, що той змушений був відступити. Ви запитаєте, чому не звертаємося до поліції? Жителі села зверталися і не один раз. Але правоохоронці кажуть, що їх дії обмежені і довести провину злодія дуже важко. Тому люди вже зневірилися і до поліції звертаються вкрай рідко. Як наслідок, така ситуація розв’язала злодіям руки.
Літом і восени вони цуплять все із людських городів, садів. Сьогодні вже не дивина для села, коли сусід у сусіда краде. Немає надії у людей на правоохоронні органи та місцеву владу, які б могли їх захистити, тож самотужки видумують різні способи захисту і часто досить варварські, які можуть спричинити важкі наслідки.
У селі, де я проживаю з чоловіковою родиною, крадіжки – явище дуже рідке. Сільська рада в нас багата, центральні вулиці сіл асфальтовані, гарні школи, дитячі садочки, церкви, клуби. В кожному селі є староста, який є там хазяїном. Таких засмічених населених пунктів, як мої рідні Гаврилівці, там, де я живу, і близько немає.
Самооборона – це не той спосіб боротьби із злодіями. Від підведеного струму до дверей чи капкана може постраждати дитина. Із злодіями повинна боротися влада. А вона, на жаль, мовчить».

Звісно наша газета не могла залишитись осторонь цієї проблеми. Ситуація в селі Гаврилівці із численними крадіжками ускладнює і без того важке життя його жителів, та може призвести, врешті решт, до більш важких наслідків. А головне, безкарність злочинців тільки провокує їх на ще більш зухвалі злодіяння. Тому ми звернулись за коментарем до голови Жванецької сільської ради Тетяни Криворучко.
Тетяна Володимирівна підтвердила, що дійсно крадіжки в селі досягли неприйнятних масштабів. Наприклад, якраз того дня, коли ми спілкувались із сільським головою, обікрали садибу 80-річного чоловіка. До того ж це вже четверте пограбування цієї людини.
– Пройшло вже понад 3 години, як моя помічниця звернулась до поліції щодо злочину, – каже сільський голова, – але правоохоронці за цей час так і не приїхали на виклик.
Причини такого розгулу злочинності голова пояснює тим, що село знаходиться недалеко від міста, і багато його жителів, працюючи в Кам’янці-Подільському, залишають свої оселі без нагляду. Тому злодіям це на руку. Тим більше, що Гаврилівці розташовані поблизу автотраси, і їм вдається безслідно зникати.
Тож допоки селяни роздумують як захистити себе та своє майно від непроханих гостей, і щоб ця самооборона не переросла у криваві розбірки, сподіваємося, що поліції все таки вдасться навести лад зі злодюжками.
Станіслав ОРЖЕХОВСЬКИЙ.

Додати коментар