Юхим Сидорович місця від тяжкої жури собі не знаходив. Іншим батькам діти велику радість приносять, а йому – самі клопоти та переживання. І дня не проходить, аби його рідне чадо, синочок Артур, якогось коника не викинув, не здивував сусідів та вчителів школи своєю неординарною поведінкою. Тільки й чується звідусіль: