НА ПІКУ НЕЗЛАМНОСТІ
І знову Кам’янець у жалобі: на Луганщині загинув 36-річний Віктор БОРЖИЄВСЬКИЙ, все життя котрого було пов’язане з туристичним спортом. Захоплення дитинства згодом переросло і в основне заняття – професію промислового альпініста.
Як розповідає пані Надія, син якої дружив з Віктором, а відтак хлопці-однокласники разом відвідували станцію юних туристів, для Віктора краєзнавча справа, мандри, здобуття звання майстра спорту стали сенсом його існування.
Залюблений у свою країну, в невичерпні можливості туризму, завдяки котрим можна сприяти збереженню природи рідного краю, робити суттєві відкриття, пропагувати здорове дозвілля, він вірив у процвітання суспільства через пізнання й гармонію людини з навколишнім світом.
Віктор – вихованець Кам’янець-Подільської станції юних туристів, активно займався спортивним туризмом, успішно виступав у складі команди Кам’янця-Подільського на змаганнях обласного та всеукраїнського рівнів. Був суддею ІІ категорії, входив до складу головної суддівської колегії обласних чемпіонатів для учнівської та студентської молоді.
Наразі ми не можемо сказати, скільки Віктор пройшов кілометрів з наплічником й бажанням заглянути в поки що не вивчене, та його наполегливість й невтомність зробили його п’ятириразовим чемпіоном України з пішохідного туризму.
Після школи Віктор Боржиєвський вступив до будівельного коледжу й одразу, одержавши диплом, став студентом Одеського інженерно-будівельного вишу.
Працював згодом у фірмі «Гермес С», котра надавала послуги з висотних і будівельних робіт. Віктор був неперевершеним фахівцем з промислового альпінізму.
Попереду було дуже багато планів, у тому числі й одруження, які на превеликий жаль, перервала підступна агресія сусідньої держави-терориста.
У кровопролитних боях на Луганщині обірвалося життя нашого земляка, навідника мотопіхотної роти, бійця ЗСУ Віктора Боржиєвського, для котрого незалежність Батьківщини була понад усе. До останнього мужній воїн захищав країну, але 17 березня був смертельно поранений ворожим снайпером.
Тож нині шану подвигу Героя віддають не лише рідні (мама, тато, брат, сестра), а й колеги, друзі з туристичної спільноти, побратими та й багато незнайомих людей, заради котрих Віктор Боржиєвський узяв до рук зброю.
Лариса МАСЛОВА
Автор:
admin
