Документальний фільм “Той, хто дні стер”: щоб на всіх континентах знали про Демшин

Автор: | Опубліковано Новини Немає коментарів

Документальний фільм Дмитра Глухенького «Той, хто дні стер», показ якого для кам’янчан відбувся 19 жовтня у готелі «7 Днів», можна розглядати по-різному. З одного боку це стрічка про село Демшин, його мальовничу природу, людей, які там проживають. З іншого – це повість про видатну людину, ветерана Другої світової війни, беззмінного протягом багатьох десятиліть керівника сільського краєзнавчого музею, кінематографіста-аматора, який створив близько 140 любительських фільмів Григорія ПАВЛЕНКА. До того ж це і філософська притча про швидкоплинність людського життя, де Дністер, біля якого розташований Демшин, виступає прототипом самого часу, ріки, яка біжить крізь село, невблаганно міняючи покоління за поколінням і ніхто не може уникнути її бурхливих вод. Тільки залишаються незмінними при цьому фундаментальні цінності, на яких будується людське життя: любов до батьківщини, рідної землі, своєї родини. А Григорій Іванович, завдяки праці в музеї, створеними ним фільмами, робить зв’язок поколінь міцнішим і більш наочним – ріка часу стає рельєфною, хвилі набувають своїх неповторних форм.

Потрібно сказати, що конференц-зала готелю «7 Днів», де відбувся показ фільму, був вщент заповнений людьми. Крім кам’янчан, були присутні родичі Григорія Івановича і жителі села Демшин. У присутніх стрічка викликала глибокі позитивні емоції і супроводжувалась тривалими оваціями.

Сам автор стрічки пан Дмитро так описує історію створення цього фільму: «Десять років тому, в 2009 році, тодішній голова Кам’янець-Подільської районної адміністрації Ростислав Ярема запросив мене створити відеоролик про Кам’янеччину. Подорожуючи районом в селі Демшин познайомився з Григорієм Івановичем. Заходжу до музею і бачу величезну кількість кіноплівки. Пообіцяв, що приїду знову, на що Григорій Іванович відказав: «Багато таких обіцяльників я бачив».

«Але мені так сподобалась місцина, її люди та природа, що після першої подорожі я регулярно відвідував Демшин. Як тільки зустрічав якусь хорошу людину, – продовжує автор стрічки, – мені завжди хотілося її повезти на берег Дністра. Поступово народилась ідея зняти фільм про Демшин, його жителів, Григорія Павленка, з яким ми, не дивлячись на різницю у віці, вже тоді подружились, його кінематографічну роботу».

Через певні обставини, фільм знімався у декілька етапів. Його першу частину змонтував у 2010-11 роках. Тож  Григорій Іванович ще встиг побачити, а інша частина вже знімалася після чотирнадцятого року, коли він помер. Фільм присвячений не тільки Григорію Павленку, але і його правнуку, який загинув на Сході України, Олександру Горному.

– Головне, чого я навчився у Григорія Івановича, – каже автор фільму, – це непохитне бажання діяти і робити добрі справи.

На запитання, яка подальша доля стрічки, Дмитро Глухенький відповів так: «Буду показувати на фестивалях як в Україні, так і закордоном, щоб на всіх континентах знали про Григорія Івановича. Для цього ми збираємося фільм перекласти на англійську, хоча головний глядач звісно знаходиться в Україні».

Після показу і відповідей на запитання автор зі своїми побратимами заспівав декілька пісень, адже Дмитро впевнений, що тільки з гарним настроєм потрібно робити добрі справи.

Станіслав ОРЖЕХОВСЬКИЙ.

Додати коментар