Як кам’янчанам можна заробити на яблуках

Я «дитина асфальту», виросла на поверхах і у селі навіть родини не маю. Тож про щоденні клопоти сільських жителів, як то городи, сади, посадка та збір урожаю тощо знаю лише теоретично. У моїй родині все – від петрушки до м’яса – купується у магазині чи на ринку.

Проте, більше чи менше, з мешканцями району кожному з нас доводиться спілкуватися. Ось днями моя колега, жителька одного з приміських сіл поскаржилася, що нині занадто дешево приймають яблука. Якщо торік ці фрукти у Кам’янці-Подільському можна було здати по 4-5 гривень за кілограм, то цьогоріч – всього лише… по гривні.

• Скажіть, то чи варто їх збирати та везти до міста? – обурюється жінка.- На бензин піде більше грошей, аніж заробиш! І це не враховуючи власної праці, бо ж сад, як відомо, сам по собі щороку не зародить. І за що вже нас, селян, нині мають? Як можна поставити таку ціну?.. Я краще ті яблука тачкою на город або й взагалі на смітник вивезу!

Проте, побідкавшись трохи, одразу пропонує спосіб вирішення проблеми.

• То ми тепер усією родиною нарізаємо яблука тоненькими скибочками, розкладаємо на покривала й сушимо. Благо, погода вдень тримається спекотна й сонячна, тож продукт досить швидко доходить до необхідної кондиції – для цього потрібно 2-3 дні. Ми собі підрахували, що один кілограм сухофрукту можна отримати з 6 кілограмів свіжих яблук. А сушеню і зберігати простіше, і здати можна за 12 гривень за кілограм. Тож так хоча б щось заробиш, – формулює ази сільської мудрості моя колега.

І дійсно, насушиш мішечок яблук, здаси заготовачам – потім як знайдеш «свіжу копійочку». Хоча, напевне, переважна більшість сільчан вже давно користується цим методом, проте для декого така підказка може виявитися вчасною і стати в нагоді.

Олеся МИХАЛЬЧИК.

Поділитися в соціальних мережах