ЧАРІВНЕ МЕРЕЖИВО ВИТИНАНКИ
Руки людські творять різні дива. І в це диво обов’язково вплітається душа – основний творець. Про картини, вірші, вишивання ми розповідали не раз. А ось про витинанку, це мистецтво працювати з ножицями, погодьтеся, доводиться чути не часто. Але завітайте обов’язково у виставкову залу НІАЗу, де зараз відбувається персональна виставка пречудової майстрині, членкині Національної спілки майстрів народного мистецтва України Оксани Цимбалюк. Виставка називається «Чарівне мереживо витинанки», бо там дійсно змережено папір в досконалій формі: тут і ажурні диво-квіти, голубочки, ангелочки, тонконогі чаплі, міфологічні різнопланові родові дерева, святі церкви з куполами, коники, жар-птиці та півники… Як же усього-усього пребагато!
Майстриня займається витинанкою вже більше п’ятнадцяти років. Представляє свої роботи на фестивалях та українських святах. На відкритті виставки в НІАЗі пані Оксана розповідала, як захопилася цим давно забутим українським ремеслом. Адже колись на ярмарку газдині продавали на метражі скручену в рулонах витинанку, якою прикрашали стіни, вікна, полиці, комини печей в українських оселях. З покоління в покоління мистецтво витинати з паперу передавалося нашому народу. Для цього використовувався білий та кольоровий папір. Зараз вчені складають сагу про те, що витинанка з`явилася у Китаї. Але знаходять і досі документи, в яких вона водночас з`являється в різних куточках світу, також і в Україні. Та лише з 19 століття витинанка набула такого широкого розквіту і зараз практикується як вид народного мистецтва. Якої краси набуває наша уява, коли дізнаєшся, що саме наше Поділля у 20-30 роки ХХ століття стало основним центром побутування української витинанки!
Відвідувачі виставки взяли участь у майстер-класі, який провела Оксана Цимбалюк. Кожний натхненно працював з ножицями, і таки щось витнув… Нехай не шедевральне, нехай просте, але це вже першопочаток, аби розповісти, аби показати, аби навіть продовжити це мистецтво, що є невід’ємною частиною українського народу.
Залишається лише подякувати працівникам
НІАЗу за ідею в організації ще однієї, такої чудової виставки.
Юлія ЛИСКУН, краєзнавиця.
Автор:
admin
