НЕ ПРИКРИВАЙМОСЯ НАДЗВИЧАЙНИМ СТАНОМ
Пані Галина, проживаючи на мікрорайоні міста Кам’янця-Подільського, облюбувала для себе магазин «Най-най», що по вулиці Васильєва, 1. А що, зручно – неподалік дому та й ціни доступні.
Але з деяких пір жінку взяли сумніви в тому, що хліб – усьому голова. Щойно сяде обідати, вріже скибочку «Прикарпатського» хлібця, котрий виробляють в одній з пекарень Чернівців, як перед очима відкривається украй неприваблива картинка – до прикладу, якісь мотузки або, скажімо, екскременти наших одвічних ворогів, себто мишей або ж і щурів. Йдеться не тільки про миттєву втрату апетиту, а й про небезпеку для здоров’я людини від такого «наповнювача».
Звісно, що Галина Володимирівна, обурена такими «подаруночками» від виробника, звернулася до керуючої магазину, продемонструвавши їй «зразки» такого (не побоїмося цього слова) злочинного ноу-хау. Буханочку їй, зрозуміло, видали іншу, та історія, на жаль, повторювалася, хоча керуюча запевняла, що повідомила адміністрацію пекарні про ці неподобства. А щоби, як то кажуть, країна знала своїх героїв, називаємо і саме підприємство – ФОП Чоботар В.І. (м.Чернівці).
Що би зробили ви, шановний читачу? Правильно, от і наша героїня пішла в надії перервати подібні випадки до кам’янецької «Держпродспоживслужби». Там скаргу вислухали, видали відповідний документ про отримання заяви, при цьому зауваживши, що нині воєнний стан. «Що ж нам тепер труїтися?» – запитала потерпіла. На що їй відповіли, що факт недоброякісності виготовленої продукції буде доведено до головного офісу в місті Хмельницькому.
А тим часом пані Галина не перестає вірити в те, що хліб – усьому голова, щоправда, купує його в інших торгових точках, сподіваючись на те, що винуватці, котрі хочуть скористатися важким часом у нашій державі, будуть усе ж покарані. І не лише ігноруванням їхньої продукції. Бажано, щоби по законах воєнного часу.
Лариса МАСЛОВА.