СВЯТО ЄДНАННЯ

Саме в такі моменти пробуджується у серцях любов до своєї малої батьківщини, бо День села пов’язує минуле, сьогодення та майбутнє. Нещодавно Шустівці відзначали 528-річчя, перша писемна згадка про які сягає 1493 року. Історія його багата й цікава. Тут традиції та звичаї предків передаються з покоління в покоління. Тож аби вшанувати цю славну подію, на народні гуляння зібралися чи не всі жителі – від малого до великого. В урочистій залі сільського Будинку культури не було вільного місця, громада дружно завітала не лише переглянути концертну програму, але й відпочити, поспілкуватися один з одним та просто весело й цікаво провести час.

Як і годиться, не обійшлося без привітань та подарунків. Так, голова Орининської сільської ради Іван Романчук відзначив, що усі здобутки громади були б неможливими без щирих, гостинних, щедрих і талановитих жителів, які своєю самовідданою працею й теплом сердець примножують її славу, зберігають традиції та передають у спадок прийдешнім поколінням. Водночас він поділився і назрілими проблемами, які обсіли громаду. «Як не прикро згадувати у таке чудове свято, – зазначив Іван Романчук, – але внаслідок медичної реформи ми змушені були в Орининській громаді із 7 ФАПів 4 скоротити. Залишилися вони у Шустівцях, Приворотті та Підпилип’ї, на їхнє утримання сільська рада до кінця цього року виділяє 100 тисяч гривень. Тож запевняю, що Шустовецький старостат без фельдшера не залишиться». Він також висловив сподівання, що коли через кілька років у селі буде достатня кількість дітей, то знову відновлять місцеву початкову школу, роботу якої цьогоріч довелося призупинити. Разом з тим сільський голова вручив грамоти та подарунки жителям, зокрема народному умільцю, художнику, скульптору, який своїми роботами відомий далеко за межами села, Олександру Сарахману. Завдяки Олександру Олександровичу в селі споруджені пам’ятник та Курган Слави, де на велетенському моноліті з червоного граніту висічені образи матері й солдата. А ще з нагоди 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка він виготовив погруддя Кобзаря, яке встановлено біля Будинку культури. Крім Олександра Сарахмана сільський голова нагородив і незмінного спонсора, активного місцевого підприємця Ігоря Гаврількевича. Їм також дісталися й почесні звання відповідно «Золоті руки Шустовеччини» та «Почесний спонсор».

А ось «Берегинею життя» номінували шустівчани завідувачку сільського ФАПу Оксану Савіцьку. Оксана Петрівна десятки років лікує, доглядає місцевих жителів. Це вона, не рахуючись ні з часом, ні з вихідними, завжди поспішає на допомогу хворим. Тож староста Шустовецького старостату Михайло Гасюк подякував від імені громади фельдшерці за працю та вручив їй квіти і подарунок. А ще Михайлу Володимировичу випала чудова нагода вручити подарунки й присвоїти звання іншим жителям громади. «Найпідприємливішим господарем» визнали молодого сім’янина, активного і амбіційного Дмитра Григораша. Є в Шустівцях і багатодітні родини, тож номінація «Почесний батько села» дісталася одразу трьом татусям-героям: Віктору Гасюку, Андрію Масику та Володимиру Швецю. У них на трьох 18 дітей, або по 6 у кожного! А ось звання «Маленька зірочка» присвоїли наймолодшій жительці Соломійці Волошиній, якій від народження виповнилося лише три місяці.
Не забули у селі й про найповажніших старожилів: Марію Іванову, Феофанію Похилюк та Михайла Левицького. Їм присвоїли звання – «Мудрість села».

Не хотілося б у святковий день згадувати про сумне, та, на жаль, війна на сході нашої країни відгукнулася і в Шустівцях. Бо ж не могли стати осторонь патріоти рідної землі у найважчий для країни час. Вихідці з села ще й нині бережуть наш мир і спокій на східному кордоні, а воїнів АТО Володимира Томика, Романа Янчика, Андрія Масика, які були присутні в залі, привітали гучними оплесками та квітами. Учениця Чорнокозинецького ліцею Валентина Слободян продекламувала на цю тему вірш, що розчулив усю глядацьку аудиторію. Дівчина так пройнялася бідою згорьованої матері, яка у труні з війни дочекалася свого сина, що аж заплакала. В залі, мабуть, не знайшлося людини, яку б до глибини душі не зворушили ці рядки. І не лише жінки дали волю емоціям і витирали з обличчя сльози, але й мокрими були чоловічі очі.
Ще й досі з вус в уста передаються спомини старожилів, коли у 1916 році під час Першої світової війни довелося всім жителям Шустовець евакуйовуватися в сусіднє село Фридрівці (тепер Залісся-1). На той час по річці Збруч проходила лінія фронту, а саме село було спалене і зруйноване. Однак люди не залишили свою малу батьківщину і повернулися сюди знову.

Сумні новини спіткали Шустівці і в 1935 році, коли зруйнували святиню села – церкву… Лише у 2004-му (через 69 років) спільними зусиллями розпочали її відбудову. Неможливо переоцінити вклад всіх жителів села, а особливо Бориса Ткачука, Івана Пирога, Петра Гаврилюка, Олександра Григораша, отця Ярослава Мартинюка. Місцевий храм відродився в новій красі через два роки – 21 вересня 2006-го. Зараз настоятелем тут Віктор Засадзінський. Він теж привітав громаду із чудовим святом, а його син Іван долучиться до привітань музичним дарунком – піснею.

А ось керівник філії «Кам’янець-Подільська» ТОВ СП «НІБУЛОН», яка вже досить тривалий час орендує землі громади, разом із привітаннями пообіцяв і надалі підтримувати місцеві соціальні проекти.

– День села – це свято для всіх, хто тут народився і виріс. Бачу вашу згуртованість і, знаходячись серед вас, відчуваю себе частиною великої родини. Ми разом з вами будемо докладати максимум зусиль, щоб ваше село розвивалося, оновлювалося і змінювалося на краще. Бажаю вам миру, міцного здоров’я, родинного щастя і здійснення найзаповітніших мрій.

Завдяки зусиллям та творчому підходу шустівчан, захід відбувся у теплій атмосфері та на високому рівні. Звісно, подію прикрасив святковий концерт, сценарій котрого підготувала Уляна Гасюк. А настрій у святковій залі створювали виступи солістів Юлії Тимчук, Мар’яни Яремійчук, Максима Андрухіва, Анни-Марії Томик, Уляни Гасюк, Інни Панчук. Ще пісенний дарунок отримали шустівчани від найближчих сусідів з Ніверки – народного фольклорного колективу «Ніверчанка» (керівник Ганна Пітик) і місцевого жіночого аматорського колективу (керівник Алла Земляк). Мелодійні пісні, запальні танці, відеосюжети, чарівні ведучі (Аніта Федірко, Вікторія Ломага, Юлія Тимчук та Мар’яна Яремійчук) – всі намагалися показати свої найкращі таланти та дарували присутнім гарний настрій і незабутнє свято.

– Низький уклін вам за самовіддану працю, за любов до рідного села, за внесок у розвиток та добробут громади, – звернувся до односельчан сільський староста Михайло Гасюк. – Нехай щастя, любов та достаток живуть у кожному домі та в кожній родині.

Він також висловив подяку представникам церкви «Вістка миру» с.Довжок та МГО «Наша спадщина», які підготували для дітей чимало цікавих і пізнавальних розваг та презентували їм подарунки. А ще відзначив і Інну Савіцьку, яка пригостила усіх бажаючих тістечками та тортиками, які сама напекла.

Розваг вистачало для кожного, адже упродовж свята в центрі Шустовець були розміщені різні локації: ятки з солодощами та іграшками, фотозони, виставки декоративно-прикладного мистецтва та робіт з вишивки. Малеча гарно проводила час на галявині перед Будинком культури, де були батути, діяли інші майданчики з дитячими розвагами, під час яких переможці отримували сувеніри, а ще залюбки смакували солодкою ватою, тістечками, а на молодь очікувала вечірня дискотека.

Надія ЄРМЕНЧУК.

Поділитися в соціальних мережах