– Чи я щасливий? – перепитує Володимир Дмитрович БУРНОВ. На деяку мить завагався: «Що тут сказати? Ніколи й не замислювався, адже поруч зі мною завжи були дорогі мені люди, біля котрих і почувався таким». Спогади набігають хвилями, а життя видається неосяжним простором, у которому так легко загубитися і так