Життя прожити – не поле перейти. А коли життя тривалістю 97 років, коли воно – і стернисте поле, і немощені дороги, і голодомор, і трагічні воєнні роки? Чи є прислів’я про таку долю? Як би воно звучало для Якова ОСТАПЧУКА, людини, котра гідно пройшла такий життєвий шлях? Яків Артемович