На Кам’янеччини співають і танцюють всі

Ось уже п’ятий рік поспіль 4 травня фольклорно-етнографічний фестиваль «Нетлінна спадщина глибин Дністра» традиційно об’єднав на одній сцені колективи народної творчості не лише Кам’янеччини, а й поціновувачів народного мистецтва з Хмельницької, Чернівецької, Чернігівської та Івано-Франківської областей. Майже чотири десятки творчих колективів цього дня вражали своєю майстерністю.

– Ми вперше мали радість побувати на фестивалі «Нетлінна спадщина глибин Дністра» і щиро дякуємо організаторам за запрошення, – ділиться своїми враженнями керівник аматорського фольклорного ансамблю «Зоряниця» Кельменецького районного будинку народної творчості та дозвілля, Заслужений працівник культури України Віра Натрасенюк. – Чому радість? Бо де ще можна в один день почути стільки українських народних пісень, побачити стільки автентичного одягу?! Кожен виступ — це щось неймовірне. Талановито, щиро, емоційно.

Підтримує думку своїх колег по сцені й художній керівник народного фольклорно-етнографічного ансамблю «Ніверчанка» Ніверського сільського клубу Ганна Пітик. Вона разом зі своїм колективом виступала не на одній сцені України. До прикладу, «Ніверчанка» дивувала своїми піснями, відродженням українського етносу в телепрограмі “Фольк-music”, побували вони минулого року й на всеукраїнському фестивалі «Червона калина» у Кривому Розі.

– Ми вже вп’яте, відколи започаткували наш фестиваль, беремо у ньому участь. І кожного разу це нові зустрічі, нові друзі, своєрідне звучання українських народних пісень, – каже Ганна Василівна. – Ми часто буваємо на різних фестивалях, але саме цей, кам’янець-подільський, вражає особливим теплом, колоритністю і родинністю.

Хоче позмагатися у майстерності виконання народних пісень та наздогнати своїх сусідів й жіноча вокальна група Шустовецького будинку культури «Надзбручаночка», де керівником Алла Земляк.

– У подібних заходах ми вперше беремо участь, – ділиться враженнями Алла Миколаївна. – Хоча до того часто виступали у місцевому сільському клубі. Нашій вокальній груп лише два місяці. Тож виступ серед таких іменитих колективів, які нині присутні на фестивалі «Нетлінна спадщина глибин Дністра», для нас за честь. А разом з тим є й чудовим стимулом. Тож у майбутньому плануємо не лише досягти тих мистецьких вершин, які наразі подолали наші сусіди з «Ніверчанки», а й перевершити їх.

Концертний майданчик змінювали колективи один за одним. Звучали українські народні пісні, гаївки, виконувались запальні танці. Глядачі та виконавці усіх вікових категорій насолоджувалися дійством. Хтось підспівував чи підтанцьовував, хтось фільмував, хтось знайшов привід вбратися у вишиванку. Хтось, поставивши на паузу свої побутові клопоти, набирався духовності від пісень та святкової атмосфери українства. Співали і танцювали як молодь, так і бабусі з дідусями.

– Приємно, що на сцену виходили люди різного віку — старші й молодші, що серед глядачів були як дорослі, так і діти. Адже традиції мають передаватися з покоління в покоління. Ми багаті тим, що маємо таку насичену пісенну історію, – каже директор районного центру культури і мистецтв «Розмай»  Володимир Кусік. – Приємно, що на наше запрошення відгукнулося чимало нових колективів. Сподіваюся, що це ще не кінцева крапка в історії фольклорно-етнографічного фестивалю «Нетлінна спадщина глибин Дністра».

Надія ЄРМЕНЧУК.

Додати коментар